Роль інформаційного менеджменту у системі кризово-комунікаційного реагування
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.273104Ключові слова:
кризово-комунікаційне реагування, інформаційний менеджмент, криза, комунікація, засоби масової інформації, стратегія, репутаціяАнотація
У статті зазначено актуальність дослідження, яка полягає в тому, що без чітко структурованої інформаційної політики та контролю за процесами комунікації неможливе успішне державне управління, це пов’язано з тим, що від змістовного наповнення розповсюдження інформації залежить відношення населення не тільки до рішень та ініціатив органів державної влади, але й до тих чи інших подій у різних сферах життєдіяльності країни. Значення відмінно організованої системи комунікації підвищується в процесі кризових ситуацій у країні, коли знищуються стійкий рух інформації. У будь-яких кризових ситуаціях всі країни, які функціонують на демократичних засадах мають здійснювати контроль за інформаційним потоком. Метою дослідження є аналіз та обґрунтування ролі інформаційного менеджменту у системі кризово-комунікаційного реагування.
На основі проведеного дослідження проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «інформаційний менеджмент».
Визначено, що основними компонентами успішного інформаційного менеджменту у системі кризово-комунікаційного реагування є оперативне і узгоджене розповсюдження інформації про кризову ситуацію за допомогою засобів масової інформації, врахування основних потреб та інтересів громадян, підкорення довіри людей через створення іміджу чесності, прозорості, рішучості, прояву турботи, переконання у результативності заходів стосовно вирішення кризової ситуації.
Сформовані висновки, що успішне кризово-комунікаційне реагування організації передбачає узгоджені дії з інформаційного менеджменту і постійне інформування кожного, до яких відноситься криза, а також, насамперед до засобів масової інформації. Крім того, відповідно до проведеного аналізу наукових поглядів зарубіжних вчених було визначено, що сутність кризово-комунікаційного реагування розглядаються як повідомлення організації про власні дії населення в процесі кризи.
Посилання
Matviienko, O. V. (2004). Osnovy informatsiinoho menedzhmentu [Basics of information management]. Kyiv [in Ukrainian].
Il’ganayeva, V. A., & Davydova, I. A. (2001). Upravleniye informatsiyey kak predmet prepodovaniya [Information management as a subject of teaching]. Kharkov.
Krutko, V. N. (1994). Vvedeniye v menedzhment krizisnykh situatsiy: Prakticheskiye rekomendatsii. [Introduction to crisis management: Practical recommendations]. Kiyev: MZUUP.
Coombs, T. (2014). Ongoing Crisis Communication: Planning, Managing, and Responding. Newbury Park, CA: Sage Publications [in English].
Weller, & Watt, J. (2014). Eliciting Experts’ Knowledge in Emergency Response Organizations. International Journal of Emergency Services, 3(2), 118–130 [in English].
Fink, S. (1986). Crisis Management: Planning for the Inevitable. New York, NY: American Management Association. P. 245 [in English].
Woodyard, T. M. Crisis Communication: A Commanders Guide to Effective Crisis Communication. Retrieved from http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/acsc/98-307.pdf [in English].
Pocheptsov, G. G. (1998). Imidzhelogiya: teoriya i praktika [Imageology: theory and practice]. Kiyev: Izd-vo SP ‘ADEFUkraina’.
(2000). Cabinet Office Crisis Communications Research. RS4761 Report. November. Retrieved from http://www.ukresilience.info/contingencies/pubs/crisis_comm.pdf [in English].
Korolko, V. H. (2001). Imidzh Ukrainy: stan i chynnyky formuvannia [Image of Ukraine: state and factors of formation]. Ukrainske suspilstvo: desiat rokiv nezalezhnosti: Sotsiol. monitorynh ta koment. naukovtsiv, 246–259 [in Ukrainian].
Dowling, G. R. (2004). The Art &Science of Marketing. Oxford University Press. Oxford [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Андрій Петрович Киричок
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
