Технологія і техніка друкарства

Редагування англіцизмів у наукових працях: стратегії заміни та адаптації

Жанна Валентинівна Дейнеко — 2026-06-29

Актуальність роботи зумовлена активним уживанням англіцизмів у наукових ІТ-текстах, що ускладнює їх синтаксичну організацію і процес редагування. Мета — оцінити можливості Word і LaTeX для перевірки орфографії, стилю й термінології. У дослідженні проведено експеримент із трьома варіантами тексту (оригінал, транслітерація, переклад). Результати показали переваги LaTeX у роботі з багатомовними текстами, але підтвердили необхідність людського редакторського контролю.

Аналіз технологічних підходів до забезпечення якості цифрових видавничих систем

Микита Вадимович Сидоренко — 2026-06-29

У статті здійснено системний аналіз технологічних підходів до забезпечення якості цифрових видавничих систем в умовах багатоформатності та динамічності редакційно-видавничих процесів. Актуальність роботи зумовлена зростанням рівня цифровізації видавничої діяльності, ускладненням структури цифрових платформ та підвищенням ризиків втрати цілісності, автентичності й відтворюваності цифрового контенту впродовж його життєвого циклу. Трансформації форматів, багаторазове копіювання, розподілене зберігання та фрагментованість редакційних процедур створюють передумови для спотворення структури цифрових об’єктів і зниження довіри до цифрових публікацій.

Метою роботи є систематизація та аналітичне узагальнення сучасних технологічних рішень, спрямованих на забезпечення якості, автентичності та довготривалої доступності цифрових видавничих продуктів з урахуванням специфіки їх функціонування у межах редакційно-видавничого циклу. Для досягнення поставленої мети здійснено класифікацію основних технологічних підходів, зокрема централізованих архівних систем, децентралізованих механізмів фіксації цілісності, стандартизованих моделей опису походження контенту та методів цифрового маркування. Проведено їх аналітичне зіставлення за функціональним призначенням, ключовими характеристиками та обмеженнями застосування у видавничих процесах.

У результаті аналізу встановлено, що ізольоване використання окремих технологічних рішень не забезпечує комплексного контролю якості цифрового видавничого продукту. Обґрунтовано доцільність комбінованого застосування технологічних підходів із урахуванням етапів створення, редагування, форматної трансформації, публікації та архівування цифрового контенту. Сформульовано ключові критерії забезпечення якості та автентичності цифрових видавничих об’єктів, серед яких збереження цілісності під час трансформацій, простежуваність походження та історії змін, відтворюваність у різних форматах і середовищах, довготривала доступність і стійкість до несанкціонованого втручання. Отримані результати можуть бути використані при формуванні методологічних засад удосконалення цифрових видавничих систем та розробленні регламентів забезпечення якості цифрового контенту в сучасному інформаційному середовищі.

Електронні, автоматизовані та керовані штучним інтелектом системи забезпечення якості в тамподруці

Дмитро Сергійович Гриценко — 2026-06-29

У статті досліджено електронні та автоматизовані системи забезпечення якості та контролю точності друку, інтегровані в сучасні тамподрукарські машини. Вперше розроблено класифікацію цих систем. Визначено їхні переваги, недоліки та вплив на якість друку, швидкість виробництва та собівартість. У статті також розглядаються сучасні та майбутні застосування штучного інтелекту (ШІ) для виявлення дефектів, оптимізації процесів та прогностичному обслуговуванні в тамподруці. У статті наведено розроблені рекомендації щодо вибору оптимальної комбінації електронних систем забезпечення якості в тамподруці, адаптованих до конкретних умов виробництва.

Проєктування пристрою для прорізування внутрішніх контурів у картонних розгортках

Андрій Іванович Іванко — 2026-06-29

Метою цього дослідження є проєктування пристрою для прорізування внутрішніх контурів у картонних розгортках, а також вдосконалення його пневматичного привода.

Сучасний розвиток пакувальної індустрії вимагає безперервного підвищення конкурентоспроможності продукції, що безпосередньо залежить від естетичної привабливості зовнішнього оформлення, а також міцності та довговічності тари.

Конструктивні зміни пристрою для прорізування внутрішніх контурів у картоні дозволяють реалізувати енергоощадну технологічну операцію без використання контрножів. Основа дослідження такого способу прорізування — це підвищення якості зовнішнього оформлення та експлуатаційних властивостей картонного паковання шляхом удосконалення технології виготовлення розгорток і модернізації обладнання для «безконтактного» прорізування внутрішніх контурів.

Проєктування пристроїв з використанням приводних пневматичних циліндрів та пневматичної камери для створення опору стисненим повітрям дозволяє здійснити прорізування внутрішніх контурів у картонній розгортці без контакту з контрножем. Це сприяє зменшенню трудомісткості виготовлення картонної розгортки без залучення додаткових опорних елементів — контрножів у вигляді твердих елементів, з якими контактує лезо ножа, щоб прорізати внутрішній контур картонної розгортки.

Використання стиснутого повітря дозволяє знизити необхідну сумарну потужність споживання привода та усунути прискорене затуплення прорізного ножа. Пневматична камера із контурними пазами у столі створює стисненим повітрям опір у зоні прорізування внутрішніх контурів.

Використання запропонованого пристрою, дозволить удосконалити конструкцію машини для виготовлення картонних паковань та забезпечити якісне подальше прорізування внутрішніх контурів картонної розгортки енергоощадним способом.

Систематизація впливу параметрів задруковуваних матеріалів на кольоровідтворення у трафаретному друці

Катерина Олександрівна Чепурна — 2026-06-29

У статті проведено аналіз та систематизацію фізичних, оптичних та поверхневих параметрів задруковуваних матеріалів, встановлено їх взаємозв’язок з показниками кольоровідтворення у трафаретному друці. Трафаретний друк є одним із найуніверсальніших способів нанесення зображень на поверхні, що відрізняються складом і структурними характеристиками: тканини, пластики, скло, кераміку та папір. Широкий асортимент задруковуваних матеріалів зумовлює значний діапазон їхніх фізичних, оптичних та поверхневих характеристик, що суттєво впливає на кінцеву якість відбитків. У роботі систематизовано вплив основних фізичних, оптичних та поверхневих параметрів задруковуваних матеріалів — коефіцієнта спектрального відбиття, показника заломлення, шорсткості поверхні, всотувальної здатності, кута змочування, блиску поверхні та кольору основи — на відтворення кольору у трафаретному друці. Проведено огляд наукових публікацій, згрупованих за типом задруковуваних матеріалів: всотувані (паперові та текстильні) та невсотувані (полімерні плівки, скло, метал, кераміка). Теоретичною базою дослідження є модель Кубелки–Мунка, яка описує дифузне розсіювання у матеріалах зі складною мікроструктурою. За результатами аналізу розроблено узагальнену схему взаємозв’язку між параметрами задруковуваних матеріалів та показниками кольоровідтворення у плашковому трафаретному друці. Визначено закономірності впливу кожного з досліджуваних параметрів на результуючий колір відбитка. Результати свідчать, що вибір основи друку є визначальним технологічним чинником забезпечення необхідної якості кольоровідтворення та має враховуватись під час розроблення технологічного регламенту трафаретного друку: виборі відповідного типу фарби, параметрів сітки, тиску ракеля та технологічних прийомів підготовки поверхні задруковуваного матеріалу.

Осново-орієнтоване растрування для підвищення якості друку на металізованих та шорстких друкарських матеріалах

Олександр Олександрович Палюх — 2026-06-29

Об’єктом дослідження є процес формування растрових зображень на друкарських матеріалах зі складними фізико-механічними та оптичними властивостями. Основну увагу приділено впливу шорсткості поверхні, пористості, відбивної здатності та змочуваності друкарської основи на ефективність AM-, FM- та гібридних методів растрування. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю узагальнених моделей, які дозволяють пов’язати характеристики друкарської основи з вибором раціональної структури растрування.

Дослідження виконувалися на основі фізико-технологічного аналізу процесів формування растрових елементів та математичного моделювання взаємодії растрової структури з друкарською основою. У роботі розроблено концептуальну модель осново-орієнтованого растрування, запропоновано інтегральний показник складності друкування K_m та критерій технологічної придатності алгоритмів растрування K_t. Побудовано теплову карту вибору алгоритмів растрування залежно від шорсткості поверхні та інтегрального показника складності друкування та сформовано матрицю вибору алгоритмів растрування.

Встановлено, що зі зростанням значення інтегрального показника K_m ефективність традиційних AM- та FM-алгоритмів поступово знижується. Для матеріалів із K_m < 0,35 доцільним є застосування AM-растрування, у діапазоні 0,35 < K_m < 0,70 є використання гібридних AM/FM-структур, тоді як при K_m > 0,70 найбільшу технологічну придатність демонструють XM-гібридні та адаптивні осново-орієнтовані алгоритми. Для досліджених матеріалів отримано значення K_m у межах від 0,28 для картону FBB до 0,92 для комбінованих багатошарових матеріалів, тоді як критерій технологічної придатності K_tзмінювався від 1,32 до 1,73 відповідно. Отримані результати можуть бути використані для розроблення адаптивних систем керування параметрами растрування та підвищення якості друку на металізованих, полімерних і структурно неоднорідних друкарських матеріалах.

Дослідження впливу сервісів штучного інтелекту на процеси UX/UI дизайну

Василь Миколайович Скиба — 2026-06-29

У цій роботі досліджено трансформаційний вплив сучасних сервісів штучного інтелекту (ШІ) на процеси UX/UI дизайну при створенні цифрових продуктів. В умовах швидкого розвитку сучасних технологій та постійного зростання вимог до швидкості виведення продуктів на ринок, інтеграція систем ШІ у процеси проєктування інтерфейсів стає не лише трендом, а й технологічною необхідністю. Головною метою цього дослідження є визначення меж ефективності ШІ-інструментів у сучасному життєвому циклі розробки цифрових продуктів та формування оцінки їхнього впливу на професійну діяльність UX/UI-дизайнерів.

Основну увагу приділено аналізу впливу систем ШІ на ключові етапи проєктування відповідно до методології дизайн-мислення. У роботі розглянуто практичну доцільність застосування ШІ на п’яти базових етапах: емпатії, формуванні проблеми (фокусуванні), ідеації, прототипуванні та тестуванні. В межах дослідження проаналізовано сучасні інструменти ШІ, що використовуються у сфері UX/UI та продуктового дизайну.

Результати проведеного дослідження демонструють, що інтеграція сервісів ШІ в UX/UI дизайн має величезний потенціал для трансформації підходів до створення цифрових продуктів. Сформовано цілісне уявлення про баланс між автоматизацією рутини за допомогою ШІ та людською креативністю. Пропонована у роботі концепція доводить, що ефективне використання технологій ШІ і збереження високої якості користувацького досвіду можливі лише за умови застосування людиноцентричного підходу. У цій парадигмі ШІ виступає потужним інструментом-асистентом, тоді як дизайнер зберігає за собою роль ключового виконавця процесу проєктування. Здобуті результати надають дослідникам та практикуючим фахівцям об’єктивну основу для усвідомленого та раціонального впровадження ШІ у професійний робочий процес.

Технологічні трансформації процесів створення відеоконтенту в умовах дистанційного виробництва

Руслан Любомирович Тріщук — 2026-06-29

Досліджено трансформацію технологічних процесів створення відеоконтенту в умовах дистанційного виробництва, зумовлену активним розвитком цифрових медіа, хмарних сервісів і мережевих технологій. Визначено, що традиційна централізована модель відеопродакшену, орієнтована на студійне середовище та локальну взаємодію учасників, виявила обмежену адаптивність в умовах пандемії COVID-19, воєнних подій та зростання попиту на цифровий відеоконтент. На основі аналізу сучасних наукових джерел і практичних підходів до організації відеовиробництва обґрунтовано необхідність переходу до розподілених і дистанційних форматів роботи.

Здійснено порівняльний аналіз централізованих, розподілених, дистанційних, гібридних та інтелектуалізованих моделей відеовиробництва. Запропоновано узагальнену класифікацію моделей за критеріями рівня централізації, типу інфраструктури, ступеня автоматизації, масштабованості, витрат і якості кінцевого продукту. Для оцінювання ефективності моделей використано багатокритеріальний підхід та інтегральний показник ефективності, що враховує якість відеоконтенту, часові параметри виробничого циклу та ресурсні витрати.

Розроблено структурно-функціональне представлення технологічного процесу створення відеоконтенту та його графову модель, яка відображає послідовність і паралельність виконання виробничих операцій. Установлено, що використання хмарних платформ, proxy-відео та засобів дистанційної взаємодії дозволяє скоротити витрати на виробництво на 20–45 % і зменшити тривалість технологічного циклу до 30 %. Окрему увагу приділено впливу мережевої інфраструктури та синхронізації дій учасників на ефективність роботи розподілених команд.

Отримані результати підтверджують доцільність використання гібридних та інтелектуалізованих моделей відеовиробництва як найбільш ефективних у сучасному цифровому середовищі. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів для оптимізації процесів дистанційного продакшену та вдосконалення систем організації відеовиробництва.

Вплив попередньої обробки поверхні картонного полотна на показники кислотно-лужного балансу та змочуваності

Тетяна Анатоліївна Роїк — 2026-06-29

Стаття присвячена питанню підвищення якості картонних матеріалів, виготовлених із вторинної сировини, які широко застосовуються у виробництві паковань та одноразового посуду як екологічна альтернатива пластикам. Показано, що низька волого- та жиростійкість картону, а також недостатня адгезія полімерних покриттів до його поверхні під час виготовлення виробів зумовлені особливостями структури і властивостей картонного полотна.

Метою дослідження є визначення впливу поверхневої модифікації картону водним розчином коагулянту — гідроксихлоридом алюмінію (AluPAC) на зміну показників кислотно-лужного середовища суспензії досліджуваних зразків та крайового кута змочуваності, що є ключовими параметрами для забезпечення високої адгезії поліетилену до картону на етапі його ламінування. Порівняльний аналіз здійснювався з використанням зразків картону двох видів: зразків без попередньої обробки коагулянтом і та зразків, що були попередньо оброблені коагулянтом AluPAC.

Визначення крайового кута змочування виконувалось за допомогою приладу для вимірювання крайового кута змочування DSA25, Krüss (Німеччина) методом лежачої краплі. Для вимірювання показників pH виготовлялись суспензії із подрібнених картонних зразків. Вимірювання параметрів pH суспензій проводилось потенціометричним методом за допомогою pH-метра. Отримані результати показують, що обробка картону гідроксихлоридом алюмінію сприяє зниженню pH суспензії приблизно у 1,12 разів та зменшенню крайового кута змочування приблизно у 1,05 рази порівняно з необробленими зразками. Це свідчить про підвищення гідрофільності поверхні та покращення її здатності до адгезійної взаємодії з полімерним розплавом на подальших технологічних операціях виробництва одноразового посуду з картону. Встановлено наявність прямого взаємозв’язку між кислотно-лужними характеристиками картонної суспензії та змочуваністю поверхні картону, що полягає в істотному підвищенні гідрофільності поверхні. Показано, що застосування гідроксихлориду алюмінію AluPAC є ефективним методом попередньої фізико-хімічної обробки картонного полотна, використання якого здатне забезпечити покращення адгезійних властивостей під час накладання поліетилену на картон у процесі виготовлення виробів. Така поверхнева обробка картону сприятиме підвищенню якості ламінування, зменшенню обсягів браку продукції і загальному зниженню матеріальних і фінансових витрат у виробництві одноразового картонного посуду.

Медіаграмотність як інструмент національної безпеки

Наталія Анатоліївна Дубовик — 2026-06-29

Актуальною проблемою у сфері національної безпеки України є необхідність підвищення рівня медіаграмотності суспільства, що зумовлено зростанням впливу ворожої дезінформації та підвищенням ризиків маніпуляцій в медіа. Метою дослідження є обґрунтування потенціалу феномену медіаграмотності як інструменту підтримки національної безпеки. У статті розглянуто основні засади інформаційної політики України під час воєнних загроз, а також супутню дилему щодо протидії дезінформації за умов збереження свободи слова в медіа. Вплив медіаграмотності на безпеку визначено на основі аспектів захисту від дезінформації, протидії маніпуляціям, підтримки інформаційного суверенітету. Встановлено, що волонтерські ініціативи, незалежні медіа, фактчекінгові організації в часі гібридної війни _російської _федерації проти України стали не лише союзниками держави у протидії дезінформації, а й генераторами нових ідей, форм комунікації та інструментів донесення правдивого контексту до широкої аудиторії. Доведено, що на сьогодні активно розвивається міжнародна взаємодія у сфері інформаційної безпеки та підвищення медіаграмотності суспільства, що спрямована на посилення здатності України оперативно реагувати на інформаційні атаки, розвиток якісного медіапростору, зміцнення незалежної журналістики, розширення цифрової стійкості, підтримку балансу між свободою слова та безпекою, протидію _російським фейкам у глобальному масштабі, розвиток аналітичного потенціалу українських експертів. Сформовано основні напрями формування програм підвищення інформаційної стійкості, що включають опановування громадськістю ключовими цифровими навичками, вивчення основ інформаційної безпеки, розвиток у соціуму навичок критичного спілкування та рефлексії, а також виявлення когнітивних спотворень та маніпулятивних стратегій у медіапросторі. Обґрунтовано, що стратегічне вдосконалення безпекової політики України в контексті протидії маніпулятивним інформаційним впливам має відбуватися на засадах цілісності, проактивності, гнучкості та міжнародної взаємодії.

Життєві історії ветеранів з інвалідністю в онлайн-виданні «Українська правда»: тематика та сторителінгові практики

Ольга Олексіївна Полумисна — 2026-06-29

У статті проаналізовано життєві історії ветеранів з інвалідністю: такі сюжети кількісно переважають в інтернет-виданні «Українська правда» («УП»), що свідчить про зацікавленість журналістів цією темою та їхнє прагнення більш детально показати цю категорію суспільства, оскільки герої таких публікацій виборювали незалежність України ціною свого життя та здоров’я. З’ясовано, що тематично їхні життєві історії представлені в медіа за напрямами: 1) життєствердження, перемога життя; 2) відданість, справжнє кохання; 3) обов’язок військового перед батьківщиною; 4) відповідальність держави.

Проаналізовано сторителінгові практики «УП» та встановлено: заголовні елементи життєвих історій побудовані переважно з використанням «емоційних гачків», які від мотиваційно-надихаючих подекуди переходять у заголовки з драматизацією або токсичною героїзацією. З’ясовано, що життєві історії ветеранів з інвалідністю в публікаціях «УП» мають мультимедійний характер, супроводжуються фото, відео, посиланнями на сторінки із соціальних мереж тощо, де увагу зосереджено подекуди на травмі, проте акцент зміщено на активність ветерана у процесі реабілітації, його працевлаштування, показ його «агентності». Сюжет досліджених історій є класичним, з додаванням до загальної структури тексту низки цитат головних героїв і тих, хто їх підтримує, та висвітленням на цьому тлі актуальних суспільних проблем.

На онлайн-платформі «УП» у висвітленні історій ветеранів і цивільних з інвалідністю наразі помітно жанровий перекіс. У розгорнутій формі діалогу, аж до повного розкриття проблем людей з інвалідністю там побудовані матеріали переважно про героїв-ветеранів. Натомість повідомлення про справи цивільних з інвалідністю більшою мірою представлені в інформаційних жанрах.