Технологія і техніка друкарства

Книгодрукування в добу Ренесансу та Реформації: український вимір комунікативного впливу на формування національної ідентичності

2026-04-02T23:16:14+03:00

Стаття присвячена українському книгодрукуванню, що зародилося та розвивалося в епоху Ренесансу та Реформації, і стало новою комунікаційною технологією впливу на суспільно-політичні процеси. Комунікативний вплив друкованих видань у відповідну добу потребує більш глибокого дослідження та переосмислення історичного досвіду для розуміння трансформаційних можливостей комунікаційних технологій. Тому стаття має на меті дослідити появу і розповсюдження друкованих українських текстів Святого Письма як приклад комунікаційної технології, що впливала на формування ідентичності українців та національної свідомості українського (руського) народу. У добу Ренесансу та Реформації в Європі друкарський верстат та друковане слово, зрозуміле широким масам, стало головною зброєю у боротьбі протестантів проти засилля католицької церкви. Видання текстів Святого Письма народними мовами призвело до творення сучасних європейських літературних мов, що своєю чергою спонукало відповідь у таборі Контреформації у вигляді появи ґрунтовно підготовлених кодексів Святого Письма, викладених сакральною латинською мовою. Українські землі не стояли осторонь європейських тенденцій. Відбувалися схожі суспільно-політичні процеси, оскільки християни східної традиції перебували під натиском католицької церкви і книжкова продукція (Святе Письмо, літургійні книжки, полемічні твори тощо) була покликана підтримати відповідну ідентичність. У статті досліджено як окремі видавничі ініціативи, спрямовані на те, щоб тексти Святого Письма з’являлися зрозумілою українському населенню мовою, так і проєкт видання першої повної Біблії церковнослов’янською мовою в українській редакції (Острозької Біблії). Книгодрукування, що уможливило випуск видань, спрямованих на аудиторію з українських земель, є прикладом того, як наближена (адаптована) для населення комунікаційна технологія стала чинником не лише відстоювання релігійних інтересів, але й формування національної ідентичності та свідомості.

Вплив режимів тонкого кубонітового шліфування на шорсткість поверхонь композитних деталей на основі відходів латуні для машин трафаретного друку

2026-03-17T20:51:43+02:00

Стаття присвячена дослідженням з визначення впливу режимів тонкого шліфування інструментами з кубічного нітриду бора (КНБ, кубоніт) на параметр шорсткості Rа робочих поверхонь нових антифрикційних композитних деталей на основі шліфувальних відходів латуні Л63 з домішками твердого мастила CaF₂, призначених для вузлів машин трафаретного друку. Об’єктом досліджень були зразки з нового самозмащувального антифрикційного композиту наступного складу: шліфувальні відходи латуні Л63+(6,0−9,0)%CaF₂. Для тонкого шліфування поверхонь антифрикційних композитів на основі відходів латуні Л63 застосовувались абразивні круги з кубоніту зернистістю 100, 50, 28, 20, 14, 10 та 7 мкм на металевій (М), керамічній (К), гліфталевій (Гл), бакелітній (Б) та бакелітно-гумовій (Бр) зв’язках зі 100%-ю концентрацією основної зеренної фракції для порівняння їх впливу на якість поверхні оброблення. Вимірювання шорсткості робочих поверхонь антифрикційного композиту на основі відходів латуні після тонкого кубонітового шліфування виконували згідно стандартів ISO 4287–96, ISO 4288–97, ISO 21920–1:2021, EN ISO 21920–1:2022: Geometrical product specifications (GPS) — Surface texture: Profile — Part 1: Indication of surface texture (ISO 21920–1:2021). Для цього використовували контактний профілометр MarSurf SD 26 (Mahr, Werl, Німеччина). Порівняльні трибовипробування зразків з нових композитів та з литою латунню Л63 здійснювали на машині тертя ВМТ-1 за схемою торцевого тертя без змащення рідким мастилом за наступних режимів: швидкість ковзання 1,0–3,0 м/с і навантаження 3,0 МПа на повітрі, в парі з контртілом зі сталі 20Х (ДСТУ 7806:2015), яка відповідає закордонним маркам сталей 5117, 5120 (G51170, G51200 ASTM А322 стандарти США) або сталі 20Cr4, 1.7027 (стандарт EN 10277, EN ISO 683-17) з твердістю HRC 54˗55. Показано, що на параметр шорсткості поверхні Ra суттєво впливають зернистість, матеріал кубонітового кругу та режими тонкого кубонітового шліфування. Найкращі значення параметру шорсткості Ra забезпечують шліфувальні круги з кубоніту (КНБ) зернистістю 14–28 мкм на бакелітно-гумовій зв’язці та тонкі режими різання, а саме, швидкість кругу — 22 м/с, поздовжня подача — 2 м/хв, поперечна подача — 0,1 мм/подв.хід, глибина різання — 2 мкм. Мікротопографія поверхонь композитних зразків після шліфування сприяє зменшенню часу припрацьовування контактних деталей, прискорює утворення самозмащувальних плівок на поверхнях тертя. Це мінімізує коефіцієнт тертя і інтенсивність зношування у визначених умовах експлуатації нових композитних деталей при роботі без змащування рідким мастилом. Порівняльні випробування досліджуваного композиту на основі шліфувальних відходів латуні Л63 з твердим мастилом CaF₂ і литої латуні Л63 показали переваги у антифрикційних властивостях нового матеріалу в умовах тертя за навантажень до 3,0 МПа і швидкостей 1,0‒3,0 м/с без змащування рідким мастилом. Отримані результати дозволяють рекомендувати застосування нових самозмащувальних антифрикційних композитів на основі відновлених відходів латуні Л63 з домішками твердого мастила у вузлах тертя машин трафаретного друку як ефективну альтернативу деталям з литої латуні.

Нова модель стратегічних кризових комунікацій у сучасному соціальному вимірі

2026-03-25T23:31:09+02:00

У дослідженні обґрунтовано необхідність радикального переосмислення теоретико-методологічного підґрунтя стратегічних кризових комунікацій через трансформацію глобального комунікативного простору. Автор доводить, що традиційні ієрархічні та лінійні моделі втрачають ефективність в умовах високої інформаційної ентропії, нелінійності поширення загроз та формування «нелінійної свідомості». Статтю присвячено розробці та опису нової проактивної моделі, де стратегічні комунікації виступають не просто інструментом інформування, а базовим інтеграційним центром та складним алгоритмізованим процесом управління смислами.

Особливу увагу приділено переходу від реактивної стратегії до парадигми проактивної адаптації та розбудови системної цифрової стійкості. У роботі визначено, що ефективність реагування прямо корелює зі швидкістю ідентифікації тригерів та якістю моніторингу середовища за допомогою алгоритмізованих систем. Автор пропонує впроваджувати «семантичний захист» через систему адаптивних ключових повідомлень та використання технологій пребанкінгу задля превентивної нейтралізації маніпулятивних наративів.

Доведено фундаментальну роль інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) як стабілізаційної платформи, що забезпечує когнітивну єдність сприйняття організації та запобігає репутаційним втратам у когнітивних війнах.

Практична значущість результатів робить доступним їх впровадження в діяльність органів державного управління та бізнес-структур для мінімізації ризиків. Автор наголошує, що в сучасних прозорих системах стратегічні комунікації мають базуватися на радикальній прозорості та етичній відповідальності, оскільки маніпуляції призводять до кумулятивного зростання збитків. Висновки підтверджують, що стійкість комунікаційної системи залежить від її здатності до самонавчання та управління «вузлами розподілу» інформації.

Використання ШI-інструментів у виробництві новин: ризики маніпуляцій і стандарти прозорості

2026-03-25T23:15:10+02:00

Нові умови цифрового розвитку динамізують традиційну журналістику та зумовлюють необхідність трансформації організаційних підходів у медіадіяльності. У дослідженні поставлено за мету обґрунтувати потенціал інструментарію штучного інтелекту у виробництві новин з урахуванням ризиків маніпулятивного впливу. У статті використано методи системного аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та групування, що дозволило поєднати розрізнені факти, поглянути на використання ШІ-інструментів у виробництві новин як на цілісну систему, виявити характерні сценарії застосування таких інструментів, згрупувати їх відповідно до дослідницьких потреб, спостерігати за етапами виготовлення новин та аргументувати висновки. Виокремлено основні концепти цифрової трансформації процесу виробництва новинного контенту: інтерактивність та візуалізація даних, поширення за допомогою соціальних медіа, використання нових цифрових каналів типу мобільних додатків, зворотний зв’язок з аудиторією за допомогою цифрових інструментів, аналіз великих даних. Окремо закцентовано на можливостях штучного інтелекту щодо персоналізації контенту, отримання цінних інсайтів, моніторингу соцмереж, ідентифікації найцікавіших тем і трендів, автоматизації перекладу, структурування даних, генерування тегів, автоматизування відповідей і генерування контенту.

Особливий акцент у статті — на ту обставину, що використання ШI, підвищуючи швидкість і точність оброблення інформації за повної автоматизації процесу створення новин, формує загрози втрати журналістських навичок, зниження якості редакційного контролю, ризику надмірної автоматизації та неминучих помилок в інтерпретації даних. У публікації проаналізовано специфіку новинного контенту, що вбачається передусім у стислому форматі репрезентації інформації, оперативності, об’єктивності, фактологічній точності, жанровій своєрідності. Зокрема, основні жанри фокусуються на актуальних подіях у режимі реального часу, залучаючи структуру «перевернутої піраміди», коли найважливіша інформація подається на початку медіатексту, з метою оперативного інформування аудиторії. У статті також обґрунтовано необхідність формування стратегій упровадження ШI у сферу виробництва новин з урахуванням етичних норм, що дозволить зберегти довіру аудиторії.

Соціальні наслідки медійних наративів щодо ветеранів ЗСУ з інвалідністю: між стигматизацією та формуванням інклюзивного суспільства після 2022 року

2026-04-07T14:43:29+03:00

У статті проаналізовано соціальні наслідки медійних наративів щодо ветеранів ЗСУ з інвалідністю та виявлено структурну й ціннісну суперечність, що сформувалася в сучасному українському суспільстві після 2022 р. З одного боку, на рівні загальнонаціональних декларацій спостерігається найвищий рівень довіри, поваги та вдячності до військовослужбовців. З іншого боку, на практичному, побутовому та інституційному рівнях зберігаються та навіть посилюються критичні перепони для реінтеграції осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій. Цей парадокс зумовлений комбінацією об’єктивної неадаптованості міської та бізнес-інфраструктури й суб’єктивних упереджень цивільного населення.

Основні тенденції медійної репрезентації ветеранів постають між двома крайнощами. Перша — токсична, відірвана від реальності героїзація, яка формує завищені соціальні очікування. Друга — віктимізація та інструменталізація трагедії, яка редукує багатогранну особистість ветерана виключно до факту його фізичного чи ментального ураження, конструюючи патерналістське, поблажливе ставлення з боку суспільства.

Сформульовано такі ключові рекомендації для стейкхолдерів процесу. Редакційні політики мають категорично відмовитися від експлуатації надривного трагедійного дискурсу та «жалісної репрезентації» (inspiration porn). Центральний фокус матеріалів має бути невідкладно зміщений на висвітлення процесів посттравматичного зростання, професійної та соціальної адаптації, відновлення суб’єктності ветеранів. Обов’язковим галузевим стандартом має стати безумовне дотримання рекомендацій «Довідника безбар’єрності» у частині термінології. Найважливішим принципом роботи має стати залучення ветеранів і ветеранок як повноцінних співавторів, консультантів та галузевих експертів, а не лише як пасивних об’єктів для збору болісних спогадів.

Установлено, що спеціалізовані ветеранські простори, хаби та профільні організації (зокрема, впливові жіночі ветеранські ініціативи на зразок руху VETERANKA) повинні нарощувати свій інституційний вплив на формування інформаційного порядку денного в медіа.

Інтерактивність відеоігор як інструменту інформаційного впливу в умовах російсько-української війни

2026-04-02T15:28:08+03:00

Досліджено інтерактивність відеоігор як механізму інформаційного впливу в умовах _російсько-української війни. Завдяки інтерактивності відеоігри створюють умови для активної участі користувача в медіапроцесі, що істотно відрізняє їх від традиційних аудіовізуальних медіа. Проведено порівняльний аналіз створеної київською студією Twigames наративної рольової гри Hollow Home про життя цивільних у Маріуполі в умовах окупації та розробленого _російською студією Battlestate Games тактичного шутера Escape from Tarkov, який зосереджений на бойових діях приватних військових компаній, щодо їх ролі у формуванні суспільних уявлень про конфлікт.

Проведено порівняльний аналіз цих ігор, який показав, що різні моделі інтерактивності здатні формувати принципово відмінні інтерпретації війни. У Escape from Tarkov інтерактивність базується переважно на тактичних механіках бойових дій, управлінні ресурсами та досягненні переваги над противником. Натомість Hollow Home пропонує іншу модель репрезентації конфлікту, зосереджену на досвіді цивільного населення. Інтерактивність у цій грі пов’язана з моральним вибором, який змушує гравця враховувати наслідки власних рішень для життя інших персонажів. Такий формат взаємодії стимулює розвиток емпатії, відповідальності та критичного осмислення подій війни, акцентуючи увагу на гуманітарних аспектах конфлікту та його впливі на повсякденне життя людей.

Зроблено висновок, що інтерактивність відеоігор може виконувати різні комунікаційні функції: від формування емоційного співпереживання та моральної рефлексії до конструювання ідеологічних наративів і моделей поведінки. У контексті _російсько-української війни це набуває особливого значення, оскільки цифрові ігрові середовища можуть виступати інструментом як критичного осмислення конфлікту, так і поширення пропагандистських інтерпретацій.

Інтегрована математична модель процесів згинання та клейового скріплення в інтегральних обкладинках із використанням евольвентних фальцювальних профілів

2026-03-23T00:03:54+02:00

Об’єктом дослідження є процес згинання та приклеювання клапанів інтегральної обкладинки з використанням профільних фальцювальних планок евольвентного типу в умовах пневматичного притиску. Метою роботи є розроблення інтегрованої механіко-математичної моделі, що описує взаємодію геометрії фальцювальної планки, кінематики згинання, напружено-деформованого стану матеріалу та умов формування клейового з’єднання для підвищення якості інтегральних обкладинок.

Для досягнення мети побудовано геометричну модель евольвентної поверхні фальцювальної планки, отримано аналітичні залежності кривини вздовж контактної зони та сформовано кінематичну модель зміни кута згину клапана. Розроблено математичний опис напружено-деформованого стану матеріалу для визначення допустимих значень кривини та напружень. Запропоновано модель формування клейового з’єднання з урахуванням геометрії нанесення клею, розподілу пневматичного тиску, коефіцієнта фактичного контакту та жорсткості системи «клапан—клей—основа».

Встановлено, що евольвентний профіль забезпечує монотонне зменшення кривини вздовж контактної зони, знижуючи концентрацію напружень і запобігаючи дефектам у зоні фальца. Показано, що кут згину формується поступово без локальних перегинів, а максимальні напруження зосереджуються на початку контакту й не перевищують допустимих значень за раціональних параметрів.

Обґрунтовано систему технологічних обмежень, яка забезпечує одночасне виконання умов міцності, геометричної стабільності та адгезійної надійності інтегральної обкладинки. Результати можуть бути використані для інженерного проєктування фальцювально-клейових модулів і оптимізації режимів поліграфічного обладнання з метою підвищення якості інтегральних обкладинок, зменшення дефектів і забезпечення стабільності процесу.

Застосування методу аналітичної ієрархії для вибору матеріалів цифрового друку в умовах обмежених ресурсів

2026-02-19T15:03:40+02:00

Ключовими викликами сьогодення для підприємств стали інфраструктурні ризики, порушення логістичних ланцюгів, здорожчання імпортованої сировини (зокрема паперу на понад 30 %) та дефіцит кваліфікованих кадрів. Зазначені чинники зумовили переорієнтацію ринку на цифрові технології, які забезпечують гнучкість та економічність для коротких накладів. В умовах жорсткої необхідності економії матеріалів актуальним завданням є впровадження науково обґрунтованих методів прийняття рішень для оптимізації додрукарської підготовки.

Метою роботи є розробка та практичне застосування математичної моделі вибору оптимальних матеріалів для цифрового друку етикеткової та паковальної продукції в умовах обмежених ресурсів. Для досягнення мети виконано аналіз переваг цифрових технологій, проведено експериментальні дослідження якості відбитків, здійснено статистичне опрацювання даних та розв’язано багатокритеріальну задачу методом аналітичної ієрархії (МАІ).

Дослідження базується на методах системного аналізу та теорії прийняття рішень. Експериментальний друк виконано на пристрої струминного УФ-друку NC-UV0609РЕ з використанням різних типів паперу (крейдований папір, дизайнерський картон Ispira Saggezza) та шрифтових гарнітур (Arial, Times New Roman), а також порівняно зі зразками, віддрукованими кольоровою електрофотографією з подальшим цифровим фольгуванням та лакуванням. Визначено індикатор якості нанесення фарби як точність відтворення лінійних розмірів. Побудовано ієрархічну структуру задачі за чотирма критеріями та трьома альтернативами. За допомогою матриць попарних порівнянь в середовищі MS Excel обчислено вектори пріоритетів та перевірено узгодженість експертних оцінок. Ієрархічний синтез показав, що оптимальним варіантом є використання дизайнерського картону (зокрема, друк білою фарбою на темно-синій основі) або застосування вибіркового лакування. Найкращі показники читабельності забезпечив шрифт Times New Roman 12 кеглю.

Результати дослідження підтвердили ефективність застосування методу аналітичної ієрархії для вирішення технологічних задач поліграфічного виробництва в умовах невизначеності. Запропонована методика дозволяє мінімізувати витрати на пробні відбитки та обґрунтовано обирати матеріали ще на етапі додрукарської підготовки, забезпечуючи високу якість кінцевої продукції.

Дослідження процесу друку цифрових фотографій із різними методами опрацювання

2026-04-06T02:00:20+03:00

В ході проведеного дослідження встановлено сталі тенденції до подальшого розвитку технологій цифрової фотографії, зокрема за методами обробки фотографії та методами стабілізації кольору із застосування ІСС-профілів. Також, в останні 3–4 роки спостерігається значний науковий інтерес щодо удосконалення методів підготовки фотографій до фотодруку.

У роботі проаналізовано актуальні шляхи розвитку технологій цифрової фотографії. Запропоновано тестову форму та методику визначення стабільності кольоровідтворення при фотодруці.

Застосування розробленого тестового зображення формату А5 та розрахунок показника міжквартильного розмаху (DE_IQR) на основі даних вимірювання колірних відмінностей (DE₀₀) відбитків фотодруку дозволило встановити характер впливу технологічних параметрів процесу опрацювання цифрової фотографії на якість фотодруку. Зокрема, встановлено значний вплив застосованого колірного ІСС-профілю на стабільність кольоровідтворення відбитку фотодруку.

Аналіз методів опрацювання цифрової фотографії на якість фотодруку встановив зростання стабільності кольоровідтворення до 10% при застосуванні стандартного методу автокорекції в програмі Adobe Photoshop. Інші методи колірної корекції фотографій можуть покращувати точність відтворення окремих відтінків тону, але в цілому можуть дещо знижувати точність кольоровідтворення окремих відтінків тону.

Загальні рекомендації забезпечення стабільного відтворення відбитків фотодруку у застосуванні високоглянцевого паперу, адаптованих колірних ІСС-профілів створених на основі калібрування та профілювання пристрою фотодруку, а також застосування стандартного методу автокорекції в програмі Adobe Photoshop.

Технологічні особливості офсетного друку маркерів доповненої реальності з урахуванням збереження їх функціональної придатності

2026-03-30T10:04:30+03:00

Об’єктом дослідження є процес відтворення маркерів доповненої реальності засобами офсетного друку в умовах впливу технологічних параметрів друкарського процесу на їх функціональні характеристики. Основною проблемою є зниження стабільності розпізнавання маркерів системами комп’ютерного зору внаслідок геометричних та оптичних спотворень, що виникають під час друку.

Метою роботи є розроблення узагальненої механіко-математичної моделі, яка встановлює взаємозв’язок між параметрами офсетного друку, геометричними та оптичними характеристиками AR-маркерів і ймовірністю їх коректної детекції. У роботі сформовано структурну модель AR-маркера та введено узагальнений оператор перетворення, який описує перехід від ідеалізованого маркера до його друкованої реалізації з урахуванням механічних, оптичних і геометричних чинників.

Запропоновано функціональну залежність ймовірності коректної детекції від параметра деформації у вигляді експоненційної моделі деградації та підтверджено її адекватність результатами імітаційного моделювання для маркерів різної складності. Встановлено значення коефіцієнта розтискування, за яких відбувається злиття елементів і втрата топологічної цілісності маркера. Показано, що функціональна придатність AR-маркера визначається сукупною дією технологічних чинників і забезпечується лише за умови одночасного дотримання обмежень для геометричних і оптичних параметрів.

Наукова новизна роботи визначається встановленням кількісного взаємозв’язку між параметрами офсетного друку, геометричними та оптичними характеристиками друкованого AR-маркера та ймовірністю його детекції.

Практична цінність роботи проявляється у формуванні інженерних рекомендацій щодо вибору параметрів офсетного друку та підготовки макетів AR-маркерів, що забезпечують стабільність їх машинозчитування в реальних умовах експлуатації.

Поляриметрична діагностика ступеня зношення паперових банкнот на основі аналізу параметрів Стокс-зображень

2026-04-19T16:06:51+03:00

У роботі досліджено можливості поляриметричного методу для оцінювання ступеня зношення паперових банкнот та визначення змін їхньої внутрішньої структури в процесі тривалої експлуатації. Об’єктом дослідження є фрагменти банкнот різного ступеня експлуатаційного зношення, що відрізняються станом поверхні, щільністю волокнистого шару та рівнем механічних пошкоджень. Поляризаційні зображення отримано для чотирьох станів лінійної поляризації (0°, 45°, 90°, 135°), що дало змогу комплексно охарактеризувати поляризаційні властивості досліджуваних зразків. На основі експериментальних даних розраховано карти параметрів Стокса, ступеня лінійної поляризації та азимута поляризації, які відображають особливості оптичної анізотропії паперового матеріалу. Проведено порівняльний аналіз середніх значень, дисперсії та інших статистичних характеристик поляризаційних параметрів для груп банкнот різного ступеня зношення. Встановлено, що процес зношення супроводжується зменшенням ступеня поляризації, зміною азимутальної структури та порушенням просторової однорідності поляризаційних карт, що пов’язано з деградацією волокнистої структури паперу, забрудненням поверхні та накопиченням мікродефектів. Отримані результати підтверджують чутливість поляриметричного підходу до структурних змін у паперових носіях і можуть бути використані для розроблення оптичних методів автоматизованої оцінки стану грошових знаків, цінних паперів, документів суворої звітності та інших паперових матеріалів.

Окрему увагу в роботі приділено аналізу статистичних моментів вищих порядків (асиметрії та ексцесу) розподілів параметрів Стокса, що дало змогу виявити приховані закономірності структурної деградації целюлозної матриці. Такий інтегральний підхід відкриває нові можливості для створення інтелектуальних систем розпізнавання автентичності та експлуатаційної придатності документів на основі машинного навчання, де вхідними даними слугуватимуть вектори статистичних ознак поляризаційних карт.

Порівняльний аналіз нееквідистантних та класичних просторових фільтрів для обробки зображень у додрукарській підготовці

2026-03-16T22:10:05+02:00

Актуальність. Якість ілюстрацій у поліграфічному продукті залишається вирішальним чинником конкурентоспроможності. На етапі препресу зображення зазнають типових пошкоджень: сенсорне зерно від матриці камери, JPEG-блочність, нечіткість через промах автофокуса. Згладжувальні маски на кшталт гаусівської чи медіанної справді знижують рівень шуму. Але разом з ним зникають дрібні, часто критичні деталі: засічки літер, волокна паперу при макрозйомці, тонкі штрихи. Мета. У статті зіставлено фільтри, побудовані на ідеальних кільцевих в’язанках (ІКВ) і числових лінійках-в’язанках (ЧЛВ), з операторами Гауса, Собеля, Лапласа. Контекст порівняння обмежено задачами обробки зображень у поліграфічному виробництві. Методи. Тестова вибірка складалась із TIFF-файлів поліграфічної якості (300 dpi, 24-бітний колір), зашумлених гаусівським адитивним шумом з контрольованою дисперсією. Якість оцінювали за MSE, PSNR і SSIM. Остання метрика тут найцінніша, бо фіксує мікроконтрастні зміни, помітні при друці. Код написано на Python з використанням OpenCV та NumPy. Результати. ІКВ-фільтр розмиття (5×5) дав SSIM = 0,86 при 0,79 у Гауса; виграш за PSNR становив 0,6 дБ. Ще переконливіший результат отримано для крайового детектора ЧЛВ/ІКВ (4×4): SSIM піднявся до 0,72, тоді як Собель забезпечив лише 0,55, а розрив за PSNR досяг 2,7 дБ. За швидкодією різниці між підходами практично немає: обидва укладаються в ~45 мс на Full HD кадр. Висновки. Нееквідистантні фільтри помітно виграють у збереженні мікроконтрасту, фактури та чіткості типографічних елементів. Результати вказують на практичну доцільність інтеграції таких ядер у автоматизований препрес, зокрема в Web-to-Print системи. Додатково перевірено поведінку фільтрів при конвертації з 24-бітного RGB у 8-бітне напівтонове зображення: перевага ІКВ-ядер зберігається і для одноканальних даних, що розширює область застосування.