Дослідження процесу відтворення елементів доповненої реальності
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.267631Ключові слова:
елементи доповненої реальності, причинно-наслідкова діаграма, параметри впливу, діаграма Парето, доповнена реальністьАнотація
Первинним етапом процесу відтворення елементів доповненої реальності є розпізнавання надрукованих зображень-маркерів та відтворення віртуальних об’єктів, зашифрованих у них, на екрані пристроїв. AR-маркером може бути будь-що — від чорно-білого простого зображення до складних візуальних об’єктів, наприклад, 3D-моделі. Відтворювані елементи можна назвати елементами доповненої реальності. Дуже важливо, аби при їх розробленні було враховано усі умови використання AR-продукції у майбутньому. Особливо це стосується продукції з нестабільними умовами використання (одяг, паковання, вулична реклама). Ця робота присвячена дослідженню особливостей та ступеню впливу різноманітних параметрів на процес відтворення AR-елементів. За допомогою експертного оцінювання проведено дослідження з оцінюванням вагомості впливу факторів на процес відтворення маркерів з побудовою діаграми Парето. Встановлено основні групи факторів, що впливають на досліджуваний процес. Серед них були визначені такі, як параметри апаратного та програмного забезпечення, характеристики задруковуваних матеріалів та інформації, що наповнюватиме елемент, особливості обраної технології та роботи персоналу, параметри контролю якості та умови використання продукції з доповненою реальністю. Найбільш вагомими параметрами виявилися технологія, умови використання, інформація, апаратне забезпечення та матеріали. Найменш вагомими є програмне забезпечення та робота персоналу. На основі отриманих результатів розроблено причинно-наслідкову діаграму, що дозволить враховувати найбільш вагомі фактори для удосконалення процесу репродукування поліграфічної продукції з AR-елементами. Результати її побудови підтвердили результати діаграми Парето, оскільки гілки матеріали, технологія, умови використання продукції з доповненою реальністю та апаратне забезпечення є найбільш розгалудженими, що підтверджує їх вплив. Найменш розгалудженими є гілки робота персоналу та програмне забезпечення, що також підтверджує отримані результати.
Посилання
Hu, X., MiangGoh, Y., & Alexander, L. (2021). Educational impact of an Augmented Reality (AR) application for teaching structural systems to non-engineering students. Advanced Engineering Informatics, 50. https://doi.org/10.1016/j.aei.2021.101436 [in English].
Zelinska, S. О. (2018). Abilities of the use of technologies of augmented reality in informational and educational environment of higher educational establishment. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohika ta psykholohiia, (4(1), 97–99. https://doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-97-99 [in English].
Smith, Ch., & J Friel, C. (2021). Development and use of augmented reality models to teach medicinal chemistry. Currents in Pharmacy Teaching and Learning, 13, 1010–1017. https://doi.org/10.1016/j.cptl.2021.06.008 [in English].
Yavuz, M., Çorbacıoğlu, E., Başoğlua, A. N., Daim, T. U., & Shaygan, A. (2021). Augmented reality technology adoption: Case of a mobile application in Turkey. Technology in Society, 66. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101598 [in English].
Verkhova, G. V., Akimov, S. V., & Kotelnikov, M. M. (2019). Markerless augmented reality technology in modern education. F JPIT, 20(2), 29–35. https://doi.org/10.25045/jpit.v10.i2.05 [in English].
Kamel El-Said, Y. M., & Abolnaga, H. M. (2020). The effective of augmented reality in the interactive print design. International journal of multidisciplinary studies in art and technology, 4(2), 102–130. https://doi.org/10.21608/IJMSAT.2021.226261 [in English].
Khokhlova, R. A., & Velychko, O. M. (2017). Faktory vplyvu na produktyvnist zakriplennia vidbytka, lakovanoho vodorozchynnym lakom [Factors affecting the performance of fixing an impression varnished with water-soluble varnish]. Polihrafiia i vydavnycha sprava, 1, 24–30 [in Ukrainian].
Senkivskyi, V. M., Senkivska, N. Ye., & Kudriashova, A. V. (2019). Optymizatsiia modeli priorytetnoho vplyvu faktoriv na yakist proiektuvannia pisliadrukarskykh protsesiv [Optimization of the model of priority influence of factors on the design quality of post-printing processes]. Naukovi zapysky, 2(59), 22–29. doi: 10.32403/1998-6912-2019-2-59-22-29 [in Ukrainian].
Spartan College Of Aeronautics And Technology (2021). Augmented, Virtual, and Mixed Reality: The Next Generation of Mechanics. https://www.spartan.edu/news/augmented-virtual-and-mixed-reality-the-next-generation-of-mechanics/ [in English].
Velychko, O. M., Rozum, T. V., Skyba, V. M., & etc. (2020). Dyplomne proektuvannia. Metodychni rekomendatsii [Diploma design. Guidelines]. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 64 p. [in Ukrainian].
Baranova, D., Skyba, V., Rozum, T., & Zolotukhina, K. (2022). Ranking of Technologically Significant Factors Determining the Quality of Reproduction of Augmented Reality Elements. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(4 (115)), 51–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251225 [in English].
Baranova, D. I., Skyba, V. M., & Rozum, T. V. (2021). Rozroblennia informatsiinoi modeli tekhnolohichnoi operatsii testuvannia obiektiv dopovnenoi realnosti [Development of an information model of the technological operation of testing augmented reality objects]. Naukovi zapysky, 1(62), 29–41. doi: 10.32403/1998-6912-2021-1-62-29-41 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дарина Іванівна Баранова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
