Експериментальне дослідження ступеня спрацювання фарбових валиків

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Чепурна Видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (ВПІ НТУУ «КПІ»), Україна https://orcid.org/0000-0003-2693-8622

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(20).2008.59772

Ключові слова:

ступінь спрацювання, фарбові валики, виробничі випробування, тест-форма

Анотація

Приведено результати виробничих випробувань розробленої тест-форми.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Horchenko O., Kozak O. Systema kontroliu yakosti drukarskoho protsessu // Palitra druku. — 2000. — № 6. — S. 54—57.
  2. N. Marogulova, S. Stefanov. Rashodnye materialy dlja ofsetnoj pechati. — M.: «Russkij universitet», 2002. — 240 s.
  3. Ugra — taiemnycha shkala yakosti druku. Kerivnytstvo z ekspluatatsii. Za per. Iu. Kolesnikova // Palitra druku. — 2002. — № 5. — S. 41—48.
  4. Khamula O., Chaban T. «Nezalezhna» shkala kontroliu yakosti druku // Palitra druku. — 2003. — № 2. — S. 64—66.
  5. Shirenov D. Umom mashinu ne ponjat' // Kursiv. — 2000. — № 1. — S. 32—40.
  6. Sharifullin M. Testirovanie ofsetnoj mashiny // Publish. — 2005. — № 8.
  7. Izbickij Je., Mantorova E., Silin G. Novyj podhod k diagnostike ofsetnyh pechatnyh mashin // Poligrafija. — 2001. — № 5. — S. 45—50.
  8. Izbickij Je. Komp'juternaja diagnosticheskaja programma DiagnosPrint // Poligrafija. — 2001. — № 5. — S. 63—65.
  9. Pechataem ne terjaja intensivnosti. Po materialam zhurnala «Expressie Technics ManRoland».
  10. Chepurna K. Systematyzatsiia metodiv diahnostyky arkushevykh mashyn ofsetnoho ploskoho druku // Drukarstvo. — 2005. — № 5. — S. 48—49.
  11. OST 29.70-81 «Metodi proverki pechatnyh ofsetnyh listovyh mashin po tehnologicheskim pokazateljam».
  12. Shirenov D. Pokupaem Romayor: kommentarii k biznes-planu // Kursiv. — 1999. — № 4. — S. 26—28.
  13. Bojkiv O. Kak pravil'no testirovat' krasku // PrintWeek. — 2005. — № 12. — S. 40—41.
  14. Zelenov A., Borodin V. Diagnostika defektov ofsetnoj mashiny // Poligrafija. — 2000. — № 1. — S. 54—55.
  15. Silin G. Ispytanija pechatnyh mashin // Poligrafija. — 1998. — № 6. — S. 56—57.
  16. Gish I. Ispytanie i naladka pechatnyh mashin // Poligrafija. — 2000. — № 3. — S. 79—81.
  17. Mashutkin A. Tehnologicheskaja kul'tura pechatnogo processa — kak sredstvo obespechenija kachestva pechatnoj produkcii // Poligrafija. — 2001. — № 6. — S. 35—37.
  18. Rumann B. Diagnostika mashin Rapida v rezhime real'nogo vremeni // Poligrafija. — 2004. — № 2. — S. 90.
  19. Chepurna K. Metodyka operatyvnoi otsinky tverdosti valykiv // Drukarstvo. — 2004. — № 5. — S. 46—47.
  20. Chepurna K. O. Test dlia kontroliu farbovykh valiv // Drukarstvo. — 2006. — № 5.
  21. Tehnologicheskie instrukcii na process izgotovlenija ofsetnyh pechatnyh form. — M.: GKRF po pechati. — 1998. — 60 s.
  22. OST 29.66-90. Ottiski pechatnye. Densitometricheskie normy. Metodika opredelenija i pokazateli.
  23. Tehnologicheskie instrukcii. Processy ofsetnoj pechati. — M.: VNII Poligrafii. — 1998. — 400 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-06-20

Як цитувати

Чепурна, К. О. (2008). Експериментальне дослідження ступеня спрацювання фарбових валиків. Технологія і техніка друкарства, (2(20), 59–66. https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(20).2008.59772

Номер

№ 2(20) (2008)

Розділ

Технологічні процеси

Ліцензія

Авторське право (c) 2008 Kateryna Chepurna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.