Нова модель стратегічних кризових комунікацій у сучасному соціальному вимірі

Автор(и)

  • Андрій Петрович Киричок Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0003-4607-7284

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(91).2026.355576

Ключові слова:

стратегічні кризові комунікації, проактивна модель, когнітивна стійкість, смислова розвідка, інтегровані маркетингові комунікації (ІМК), репутаційний імунітет, семантичний захист, пребанкінг

Анотація

У дослідженні обґрунтовано необхідність радикального переосмислення теоретико-методологічного підґрунтя стратегічних кризових комунікацій через трансформацію глобального комунікативного простору. Автор доводить, що традиційні ієрархічні та лінійні моделі втрачають ефективність в умовах високої інформаційної ентропії, нелінійності поширення загроз та формування «нелінійної свідомості». Статтю присвячено розробці та опису нової проактивної моделі, де стратегічні комунікації виступають не просто інструментом інформування, а базовим інтеграційним центром та складним алгоритмізованим процесом управління смислами.

Особливу увагу приділено переходу від реактивної стратегії до парадигми проактивної адаптації та розбудови системної цифрової стійкості. У роботі визначено, що ефективність реагування прямо корелює зі швидкістю ідентифікації тригерів та якістю моніторингу середовища за допомогою алгоритмізованих систем. Автор пропонує впроваджувати «семантичний захист» через систему адаптивних ключових повідомлень та використання технологій пребанкінгу задля превентивної нейтралізації маніпулятивних наративів.

Доведено фундаментальну роль інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) як стабілізаційної платформи, що забезпечує когнітивну єдність сприйняття організації та запобігає репутаційним втратам у когнітивних війнах.

Практична значущість результатів робить доступним їх впровадження в діяльність органів державного управління та бізнес-структур для мінімізації ризиків. Автор наголошує, що в сучасних прозорих системах стратегічні комунікації мають базуватися на радикальній прозорості та етичній відповідальності, оскільки маніпуляції призводять до кумулятивного зростання збитків. Висновки підтверджують, що стійкість комунікаційної системи залежить від її здатності до самонавчання та управління «вузлами розподілу» інформації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Андрій Петрович Киричок, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

канд. наук із соц. комунікацій, доц.

Посилання

  1. Komarova, N. (2023). Neliniinist informatsiinoi svidomosti [Nonlinearity of information consciousness]. Humanities studies: Collection of Scientific Papers, 14 (91), 48–53. doi: https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-06 [in Ukrainian].
  2. Halian, I. M. (2022). The role of propaganda in the formation of personal semantic constructs. Insight: the psychological dimensions of society, 8, 24–38. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-3 [in English].
  3. Nevalonnyi, Ye. O. (2019). Sutnist komunikatsii yak protsesu u sferi upravlinnia [The essence of communication as a process in the sphere of management]. Nauka i oborona, 2, 35–38. DOI: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2019-7-2-35-38 [in Ukrainian].
  4. Danyk, Y., & Briggs, C. M. (2023). Modern Cognitive Operations and Hybrid Warfare. Journal of Strategic Security, 1(16). 35–50. DOI: https://doi.org/10.5038/1944-0472.16.1.2032 [in English].
  5. Fink, S. (1986). Crisis Management: Planning for the Inevitable. New York: American Management Association, 264 p. [in English].
  6. Coombs, W. T. (2022). Ongoing Crisis Communication: Planning, Managing, and Responding. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, 320 p. [in English].
  7. Pocheptsov, H. H. (2018). Stratehichni komunikatsii: stratehichnyi poriadok dennyi dlia Ukrainy [Strategic Communications: A Strategic Agenda for Ukraine]. Kyiv: Alterpres, 416 p. [in Ukrainian].
  8. Bebyk, V. M. (2015). Informatsiino-komunikatsiinyi menedzhment u hlobalnomu suspilstvi: psykholohiia, tekhnolohii, tekhnika pablik ryleishnz [Information and communication management in the global society: psychology, technologies, public relations techniques]. Kyiv: MAUP, 440 p. [in Ukrainian].
  9. Wardle, C. (2018). The Need for Smarter Definitions and Practical, Timely Empirical Research on Information Disorder. Digital Journalism, 6(8), 951–963. https://doi.org/10.1080/21670811.2018.1502047 [in English].
  10. Wardle, C., & Scales, D. (2025). Advocating for a community-centred model for responding to potential information harms. Nat Hum Behav, 9, 1546–1556. https://doi.org/10.1038/s41562-025-02233-2 [in English].
  11. Castells, M. (2023). The Network Society Revisited. American Behavioral Scientist, 67(7), 940–946 [in English].
  12. Castells, M. (2021). From cities to networks: Power rules. Journal of Classical Sociology, 21(3–4), 260–262 [in English].
  13. Budak, C., Nyhan, B., Rothschild, D. M. et al. (2024). Misunderstanding the harms of online misinformation. Nature, 630, 45–53. https://doi.org/10.1038/s41586-024-07417-w [in English].
  14. Wenxiu, P. (2015). Analysis of New Media Communication Based on Lasswell’s ‘5W’ Model. Journal of Educational and Social Research, 5(3), Article 245. https://doi.org/10.5901/jesr.2015.v5n3p245 [in English].
  15. Kyrychok, A. (2021). Special Aspects of Effective PR Profession-als’ Training in the PostTruth Era. International Journal of Instruction, 14(2), 45–66. https://doi.org/10.29333/iji.2021.1424a [in English].
  16. Bebyk, V. M. (2019). Hlobalni komunikatsii ta politychnyi menedzhment u postpravdyvomu sviti [Global Communications and Political Management in the Post-Truth World]. Kyiv: Hnozys, 312 p. [in Ukrainian].
  17. Shvindina, H. O. (2016). Zmina paradyhmy stratehichnoho upravlinnia orhanizatsiinym rozvytkom: vid adaptatsii — do proaktyvnosti [Changing the paradigm of strategic management of organizational development: from adaptation to proactivity]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 6–1(06), 187–191 [in Ukrainian].
  18. Susska, O. O. (2013). Personifikatsiia informatsiinoho obminu [Personification of information exchange]. Kyiv: Lohos, 255 p. [in Ukrainian].
  19. Krasnostanova, N. E., & Komarovskyi, I. V. (2025). Teoretychni ta praktychni pytannia zastosuvannia instrumentiv menedzhmentu dlia zabezpechennia staloho rozvytku orhanizatsii [Theoretical and practical issues of applying management tools to ensure sustainable development of the organization]. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia, (4(114), 39–46. https://doi.org/10.26642/ema-2025-4(114)-39-46 [in Ukrainian].
  20. Cognitive Warfare. NATO Chief Scientist Research Report. Retrieved from https://www.sto.nato.int/wp-content/uploads/chief-scientist-report-cognitive-warfare-4.pdf [in English].
  21. Semeniuk, N. (2024). Kohnityvna viina v suchasnii arkhitekturi hibrydnoi viiny [Cognitive warfare in the modern architecture of hybrid warfare]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal ‘Military Science’, 2(3), 99–107. https://doi.org/10.62524/msj.2024.2.3.08 [in Ukrainian].
  22. Hatsenko, L., & Kukos, S. (2025). Psykholohichni osnovy formuvannia ‘komunikatyvnoho rezonansu’ v epokhu merezhevoi masovoi svidomosti [Psychological foundations of the formation of ‘communicative resonance’ in the era of network mass consciousness]. Naukovi perspektyvy. Seriia ‘Psykholohiia’, 10(64), 99–107. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-10(64)-1361-1370 [in Ukrainian].
  23. Eriksson, M. (2018). Lessons for Crisis Communication on Social Media: A Systematic Review of What Research Tells the Practice. International Journal of Strategic Communication, 12(5), 526–551 [in English].
  24. Lysianskyi, P. L. (2025). Smyslova rozvidka (Cemint) yak nova paradyhma kohnityvnoi bezpeky Ukrainy [Semantic Intelligence (Cemint) as a New Paradigm of Cognitive Security in Ukraine]. Ukrainskyi polityko-pravovyi dyskurs, (16). https://doi.org/10.5281/zenodo.17498614 [in Ukrainian].
  25. Martalò, G., Menale, M., & Travaglini, R. (2025). Modeling prebunking strategies to contain misinformation spread. Results in Applied Mathematics, 26, 100591. https://doi.org/10.1016/j.rinam.2025.100591 [in English].
  26. Kozyreva, A., Lewandowsky, S., & Hertwig, R. (2020). Citizens Versus the Internet: Confronting Digital Challenges with Cognitive Tools. Psychological Science in the Public Interest, 21(3), 103–156. DOI: 10.1177/1529100620946707 [in English].
  27. Tan, K. L., Lee, C. P., & Lim, K. M. (2023). A Survey of Sentiment Analysis: Approaches, Datasets, and Future Research. Applied Sciences, 13(7), 4550. https://doi.org/10.3390/app13074550 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-08

Як цитувати

Киричок, А. П. (2026). Нова модель стратегічних кризових комунікацій у сучасному соціальному вимірі. Технологія і техніка друкарства, (1(91), 93–102. https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(91).2026.355576

Номер

№ 1(91) (2026)

Розділ

Соціальні комунікації

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Андрій Петрович Киричок

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.