Формування оптимальних варіантів процесу проєктування інтерактивних електронних видань для медичної галузі та порівняльне оцінювання їх достовірності
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(90).2025.345792Ключові слова:
електронні видання, медична галузь, інтерактивність, проєктування, достовірність, оцінювання, штучний інтелектАнотація
Стаття присвячена розробці та науковому обґрунтуванню комплексної методології формування оптимальних варіантів процесу проєктування інтерактивних електронних видань, спеціально орієнтованих на медичну галузь. У роботі систематизовано специфіку та критичні вимоги до інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо точності діагностичних зображень, клінічної релевантності контенту та необхідності експертної верифікації медичної інформації.
Особливу увагу приділено детальному висвітленню етапів проєктування електронних медичних видань з фокусом на підвищенні достовірності та надійності даних, що є критично важливим для медичних застосувань, де помилки можуть мати серйозні наслідки для здоров’я пацієнтів. Розглянуто когнітивні засади проєктування, що базуються на теорії подвійного кодування та принципах когнітивного навантаження, які забезпечують оптимальне сприйняття та засвоєння складної медичної інформації.
Всебічно досліджено науково-методичні засади впровадження інноваційних технологій у процес створення медичних електронних видань. Детально розглянуто застосування елементів штучного інтелекту для персоналізації контенту, автоматичного анотування та інтелектуального пошуку; семантичних технологій та онтологій для забезпечення машиночитаності та встановлення зв’язків між публікаціями; блокчейн-технологій для гарантування авторських прав, прозорості рецензування та верифікації даних. Проаналізовано можливості використання великих даних для аналізу патернів споживання наукової інформації та оптимізації структури видань.
Результати дослідження формують концептуальну основу для подальшого розвитку адаптивних інтерактивних ресурсів, орієнтованих на специфічні потреби медичних працівників різних спеціальностей та пацієнтів. Запропоновано рекомендації щодо технічної реалізації, економічних моделей монетизації та стратегій довгострокового зберігання інтерактивного контенту. Визначено перспективи розвитку сфери інтерактивних медичних видань з урахуванням тенденцій імерсивних технологій, генеративного штучного інтелекту та квантових обчислень.
Посилання
Kozlov, V. Ye., & Salnykov, O. M. (2013). Elektronni osvitni resursy. Zahalni vymohy ta metodyka stvorennia [Electronic educational resources. General requirements and methodology of creation]. Chest i zakon, (1), 73–76. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2013_1_14 [in Ukrainian].
Kupriianova, T. H. (2012). Drukovani ta elektronni vydannia na etapi informatsiinoi revoliutsii [Printed and electronic publications at the stage of the information revolution]. Polihrafiia i vydavnycha sprava, (2), 32–38. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2012_2_6 [in Ukrainian].
Holzinger A. (2005). Usability Engineering Methods for Software Developers. Communications of the ACM, 48(1), 71–74. https://doi.org/10.1145/1039539.1039541 [in English].
Grewal, D., Herhausen, D., Ludwig, S., & Ordenes, F. V. (2022). The future of digital communication research: Considering dynamics and multimodality. Journal of Retailing, 98(2), 224–240. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022435921000075 [in English].
Hearst, M. (2009). Search User Interfaces. Cambridge University Press, 408 р. Retrieved from https://assets.cambridge.org/97805211/13793/frontmatter/9780521113793_frontmatter.pdf [in English].
Midway, S. R. (2020). Principles of effective data visualization. Patterns, 1(9), 100141. https://doi.org/10.1016/j.patter.2020.100141 [in English].
Heersmink, R. (2017). Extended mind and cognitive enhancement: Moral aspects of cognitive artifacts. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 16(1), 17–32. https://doi.org/10.1007/s11097-015-9448-5 [in English].
Baddeley, A. D. (2021). Developing the concept of working memory: The role of neuropsychology. Arch Clin Neuropsychol, 36(6), 861–873. https://doi.org/10.1093/arclin/acab060 [in English].
Kahneman, D., Lovallo, D., & Sibony, O. (2019). A structured approach to strategic decisions. MIT Sloan Management Review, 60(3), 67. Retrieved from https://sloanreview.mit.edu/article/a-structured-approach-to-strategic-decisions/ [in English].
Berners-Lee, T. (2023). The Semantic Web: A New Form of Web Content that is Meaningful to Computers will Unleash a Revolution of New Possibilities. In T. Berners-Lee, J. Hendler, & O. Lassila (Eds.), Linking the World’s Information (pp. 91–103). https://doi.org/10.1145/3591366.3591376 [in English].
Hurkovskyi, V. (2010). Kontseptualno-metodolohichni aspekty derzhavnoi naukovoi polityky v konteksti rozvytku informatsiinoho suspilstva. [Conceptual and methodological aspects of public science policy in the context of the information society]. Demokratychne vriaduvannia. Naukovyi visnyk, 5, 131–135. Retrieved from https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2022/jan/26597/gurkovskyi.pdf [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Федорівна Гавенко, Микола Миколайович Гавенко, Марта Тарасівна Лабецька

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
