Риторика «зради» як інструмент маніпуляції в новинних телеграм-каналах України
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(88).2025.326887Ключові слова:
телеграм-канали України, російсько-українська війна, дезінформація, маніпулятивні механізми, негативні новини, пропаганда, інформаційний впливАнотація
Досліджено актуальне контентне наповнення популярних телеграм-каналів України з метою вивчити характер контенту в напрямі потенційного маніпулятивного впливу на свідомість української аудиторії.
Для дослідження відібрано три популярні телеграм-канали України, що належать до категорії «Новини і ЗМІ» та входять у чільну п’ятірку за кількістю підписників. Ці канали систематично публікують контент новинного характеру, однак не обмежуються повідомленнями про роботу протиповітряної оборони, збори коштів тощо. Як додатковий критерій взято до уваги показник середньої кількості переглядів одного допису до кількості підписників (engagement rate. Надалі — ER) не менший за 20 % станом на початок 2025 року.
За означеними критеріями обрано такі канали: «Труха Україна» — 2 млн 687 тис. 709 підписників станом на початок дослідження. Канал «Times of Ukraine» — 2 млн 050 тис. 253 підписники. Канал «Україна Online: Новини | Політика» — 1 млн 167 тис. 032 підписники.
Аналіз контенту кожного з досліджуваних телеграм-каналів здійснено на основі даних за січень 2025 року. Розміщені в цей період пости в них класифіковано за типами: текстові новини, дописи із зображеннями, відео або прямими цитатами. Окремо вивчено частоту публікацій першоджерел, на які посилаються в дописах.
Емпіричний аналіз засвідчив, що істотна частка контенту досліджуваних телеграм-каналів зосереджена на висвітленні подій російсько-української війни: «Труха Україна» (42,9 %), «Times of Ukraine» (34,1 %), «Україна Online: Новини | Політика» (51,5 %). Водночас у дописах вищезазначених каналів не виявлено ознак структурної пропаганди.
Попри брак системної пропаганди, досліджувані «Труха Україна», «Times of Ukraine», «Україна Online: Новини | Політика» активно використовують лексичні засоби задля маніпулятивного впливу. На кожному із цих каналів прагнуть сконцентрувати увагу підписників через застосування стилістично виразних та емоційно насичених текстів з провокативними заголовками. Головну увагу в заголовках дописів там зосереджено на кризових, конфліктних або емоційно напружених подіях, що сприяє формуванню атмосфери страху, занепокоєння, обурення чи «зради» в суспільстві. Зокрема, найбільш поширеними темами-тригерами для залякування читачів у січні 2025 року були: «мобілізація», «бусифікація», «ТЦК».
У публікаціях досліджуваних телеграм-каналів необмежено застосовують емоційно забарвлену лексику, прийоми драматизації, гіперболізації явищ. Ці гіперманіпулятивні підходи редакторів каналів сприяють ажіотажному епатуванню авдиторії, посилюючи її емоційну залученість і одночасно поглиблюючи соціальну поляризацію.
Дослідження підтвердило, що в українських новинних телеграм-каналах під час повномасштабної війни рф з Україною принципи нагнітання страху, негативної інформації та «зради» є ключовими інструментами впливу на авдиторію.
Посилання
Taraniuk, P., & Trishchuk, O. (2025). Populiarni novynni Telegram-kanaly rf yak instrument poshyrennia informatsiinoho vplyvu pid chas rosiisko-ukrainskoi viiny [Popular russian Telegram news channels as a tool for spreading information influence during the russian-Ukrainian war]. Elektronnyi naukovyi zhurnal ‘Obrii drukarstva’, Online first (16.02.2025), 6–17. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.1(17).322775 [in Ukrainian].
Natalina, N. (2023). Telegram-kanaly yak instrumenty stratehichnoi komunikatsii: doslidzhennia media-landshaftu v Ukraini pid chas viiny [Telegram channels as tools of strategic communication: a study of the media landscape in Ukraine during the war]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa. Seriia Politychni nauky, (8), 53–60. https://doi.org/10.31558/2617-0248.2023.8.8 [in Ukrainian].
(2024). Media bez standartiv: Yak populiarni Telegram-kanaly pokazuiut dostovirnist informatsii [Media without standards: How popular Telegram channels show the reliability of information]. Instytut masovoi informatsii (IMI). Retrieved from https://imi.org.ua/monitorings/media-bez-standartiv-yak-populyarni-telegram-kanaly-pokazuyut-dostovirnist-informatsiyi-i62753 [in Ukrainian].
Balazh, V. (2023). Prahmalinhvistychnyi aspekt doslidzhennia evfemizmiv ta dysfemizmiv (na materiali ukrainskykh novynnykh Telegram-kanaliv) [Pragmalinguistic aspect of the study of euphemisms and dysphemisms (based on materials from Ukrainian news telegram channels)]. Nova filolohiia, (89), 35–42. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-5 [in Ukrainian].
Noguchi, K., Gohm, C. L., & Dalsky, D. J. (2006). Cognitive tendencies of focusing on positive and negative information. Journal of Research in Personality, 40(6), 891–910. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2005.09.008 [in English].
Stafford, T. (2014). Psychology: Why bad news dominates the headlines. BBC Future. Retrieved from https://www.bbc.com/future/article/20140728-why-is-all-the-news-bad [in English].
Danko-Sliptsova, A. (2023). Osoblyvosti Telegram yak internet-platformy poshyrennia sotsialno znachushchoi informatsii [Features of Telegram as an Internet platform for distributing socially significant information]. Ukrainskyi informatsiinyi prostir, 2(12), 275–286. https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(12).2023.291193 [in Ukrainian].
Kitsa, M. (2023). Telegram news channels: Overview, audience preferences, specifics of functioning. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University: Journalism, 2(6), 66–72. https://doi.org/10.23939/sjs2023.02.066 [in English].
Pryshliak, Y. (2021). Destruktyv potochnoho informuvannia: Kontent-analiz zaholovkiv novynnykh ahrehatoriv Ukrainy, Sha ta rosii [Destructive current information: content analysis of headlines from news aggregators in Ukraine, the USA and russia]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka, (50), 119–127. https://doi.org/10.30970/vjo.2021.50.11102 [in Ukrainian].
Kitsa, M. (2017). Osoblyvosti ta metody vyiavlennia feikovoi informatsii v ukrainskykh ZMI [Features and methods of detecting fake information in Ukrainian media]. Visnyk Natsionalnoho universytetu ‘Lvivska politekhnika’, (883), 30–35. https://doi.org/10.23939/sjs2017.01.030 [in Ukrainian].
Kalynets, K. (2023). Viryty chy ni: Yak informatsiia v sotsialnykh merezhakh vplyvaie na stavlennia koristuvachiv [Believe it or not: how information on social networks affects users’ attitudes]. Elektronnyi zhurnal ‘Ekonomika ta suspilstvo’, (49), 395–400. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-49-52 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Петро Володимирович Таранюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
