Методологія візуального оцінювання стійкості фарбового шару інтагліодруку до імітації зношування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(42).2013.30810

Ключові слова:

інтагліодрук, імітація зношування, метод парних порівнянь, експертне оцінювання

Анотація

Розроблено науково обґрунтовану методику візуального оцінювання зразків, котра ґрунтується на методі бального оцінювання та методі попарних порівнянь та включає в себе експертне оцінювання різних вибірок з одним та двома змінними факторами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Юріївна Киричок, ВПІ НТУУ "КПІ"

д.т.н., доцент, кафедра технології поліграфічного виробництва

Посилання

  1. Havenko S. F. Otsinka yakosti polihrafichnoi produktsii / S. F. Havenko, O. V. Melnykov / Navch. pos. — Lviv : Afisha, 2000. — 120 s.
  2. Monich Ju. I. Ocenki kachestva dlja analiza cifrovyh izobrazhenij / Ju. I. Monich, V. V. Starovojtov // Iskusstvennyj intellekt. — 2008. — № 4. — S. 376–386.
  3. T. Kyrychok. Banknote paper deterioration factors: circulation simulator method / Tetiana Kyrychok, Anatolii Shevchuk, Victor Nesterenko, Petro Kyrychok // BioResources. — 2014. — Vol. 9(1). — РР. 710–724.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-12-23

Як цитувати

Киричок, Т. Ю. (2013). Методологія візуального оцінювання стійкості фарбового шару інтагліодруку до імітації зношування. Технологія і техніка друкарства, (4(42), 4–12. https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(42).2013.30810

Номер

№ 4(42) (2013)

Розділ

Технологічні процеси

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Tetiana Kyrychok

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.