Вживання фемінітивів у сучасних українських медіа

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Тріщук НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4009-8749
  • Вікторія Анатоліївна Гриненко НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.291512

Ключові слова:

фемінітив, маскулінітив, гендер, гендерна рівність, сексизм, жінка, медіа, focus.ua

Анотація

Проаналізовано вживання фемінітивів у сучасних українських медіа. З’ясовано, що ставлення до новітніх фемінітивів неоднозначне. Частина науковців стверджує, що фемінітиви звучать смішно та не є органічними в українській мові; решта дослідників упевнені, що жіночі новотвори постають маркерами гендерної справедливості в суспільстві. Визначено основне завдання фемінітивів — зробити жінку та її діяльність видимими. Проаналізовано новинні матеріали інтернет-видання focus.ua, виділено тематичні групи фемінних новотворів, названо основні словотвірні форманти ремінних назв.

Зроблено висновок, що фемінітиви постають символом більш прогресивного підходу в усвідомленні гендерних ролей, вони спростовують стереотипні уявлення щодо «чоловічості» багатьох посад і професій та підкреслюють, що жінки є рівноправними учасницями всіх сфер діяльності сучасної людини. Зважаючи на це, українські медіа все частіше стали послуговуватися новітніми фемінними назвами, хоч не всі науковці та суспільство загалом позитивно ставляться до цього явища, оскільки вважають, що новітні фемінітиви будуть брати на себе забагато уваги та відволікатимуть соціум від вирішення нагальних проблем.

Ефективно використовувати фемінітиви для рівноправного називання жінок і чоловіків за професією, посадою, виконуваними функціями заважає передусім те, що багато з них (фемінітивів) нині є незвичними для частини українців. Потрібен деякий час на адаптацію до фемінної лексики, щоб її перестали сприймати упереджено, іронічно та як ексцентричне відхилення від норми. Допомогти суспільству подолати звичку мислити суто маскулітивними назвами повинна передусім масмедійна спільнота.

Біографії авторів

Ольга Володимирівна Тріщук, НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського

д-р наук із соц. ком., проф., зав. кафедри видавничої справи та редагування; членкиня редколегії збірника наукових праць "Технологія і техніка друкарства"

Вікторія Анатоліївна Гриненко, НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського

магістрантка, кафедра видавничої справи та редагування

Посилання

Plachynda, H. (2018). Slovnychok feminityviv dlia pres-ofitseriv ta pres-ofitserok terytorialnykh upravlin derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Dictionary of femininity for press officers of territorial departments of the state service of Ukraine for emergency situations]. Retrieved from https://www.wicc.net.ua/media/Slovnyk_fem.pdf [in Ukrainian].

Nesterenko, T. (2021). Do problemy tvorennia y uzhyvannia feminityviv u suchasnomu ukrainskomu dyskursi [To the problem of creating and using feminitives in modern Ukrainian discourse]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, Issue 36, Vol. 2, 159–165 [in Ukrainian].

Brus, M. P. (2019). Feminityvy v ukrainskii movi: heneza, evoliutsiia, funktsionuvannia [Femininitives in the Ukrainian language: genesis, evolution, functioning]. Ivano-Frankivsk: DVNZ ‘Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka’, 440 p. [in Ukrainian].

Malakhova, O. (2017). Feminityvy — ne danyna modi, vony vlastyvi ukrainskii movi yak systemi [Femininitives are not a tribute to fashion, they are characteristic of the Ukrainian language as a system]. Retrieved from https://womo.ua/olena-malahova/ [in Ukrainian].

Ukrainets, O. (2020). Feminityvy prynyzhuiut zhinok? [Feminists degrade women?]. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=nQM_49HQC9o [in Ukrainian].

Tsentr R. (2023). Otsinka hromadianamy sytuatsii v kraini, dovira do sotsialnykh instytutiv, politykiv, posadovtsiv ta hromadskykh diiachiv, stavlennia do okremykh initsiatyv orhaniv vlady (lypen 2023 r.) [Citizens’ assessment of the situation in the country, trust in social institutions, politicians, officials and public figures, attitude to certain initiatives of the authorities (July 2023)]. Tsentr Razumkova. Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-stavlennia-do-okremykh-initsiatyv-organiv-vlady-lypen-2023r [in Ukrainian].

Arkhanhelska, A. M. (2014). Feminni innovatsii v novitnomu ukrainskomu nazovnytstvi [Feminine innovations in the latest Ukrainian nomenclature]. Movoznavstvo, 3, 34–50 [in Ukrainian].

Tkachenko, K. Za rivnist u movi ta za yii mezhamy [For equality in language and beyond]. Suspilne Commons. Retrieved from https://commons.com.ua/uk/za-rivnist-u-movi-ta-za-yiyi-mezhami/ [in Ukrainian].

Avramenko, O. (2019). Nova redaktsiia pravopysu povertaie normy, yaki shtuchno vyluchyly cherez ‘stalinsku polityku zblyzhennia mov’ [The new edition of spelling returns the norms that were artificially removed due to ‘Stalin’s policy of bringing languages together’]. Uriadovyi kur’ier. Retrieved from https://ukurier.gov.ua/uk/articles/oleksandr-avramenko-nova-redakciya-pravopisu-pover/ [in Ukrainian].

Hinzburh, M. (2012). Tenderni osoblyvosti ukrainskoi movy, na yaki treba zvazhaty [Tender features of the Ukrainian language that must be taken into account.] Ukrainoznavchyi almanakh, Vol. 9, 75–83 [in Ukrainian].

Neliuba, A. M. (2011). ‘Henderna linhvistyka’ i maloproduktyvni slovotvorchi zasoby [‘Gender Linguistics’ and unproductive word-forming devices]. Linhvistyka, 1, 135–141 [in Ukrainian].

Fedurko, M. (2010). Slovotvirna morfonolohiia ukrainskykh feminatyviv u linhvokulturolohichnomu aspekti [Word-forming morphonology of Ukrainian feminatives in the linguistic and cultural aspect]. Vidobrazhennia istorii ta kultury narodu u slovotvorenni, 433–442 [in Ukrainian].

Chystiak O. O. (2010). Seksyzm u movi: leksyko-hramatychnyi aspekt (na materiali nimetsko- ta ukrainomovnoho khudozhnikh dyskursiv) [Sexism in language: lexical-grammatical aspect (on the material of German- and Ukrainian-language artistic discourses)]. Nauk. visn. Vinn. nats. un-tu, Issue 7, 290–295 [in Ukrainian].

Neliuba, A. (2012). Slovotvorchist nezalezhnoi Ukrainy. 1991–2011: slovnyk [Word creation of independent Ukraine. 1991–2011: dictionary]. Kharkiv, 608 p. [in Ukrainian].

Kunytska, I. A hidesa — tse khto? Suspilne [And who is the guide?]. Kultura. Retrieved from https://suspilne.media/culture/111221-a-gidessa-ce-hto-filologina-vidpovila-na-posireni-komentari-pro-feminitivi/ [in Ukrainian].

Feminityvy — dyvna moda chy davnia ukrainska tradytsiia? [Are femininity a strange fashion or an ancient Ukrainian tradition?]. (2021). Pulini News. Retrieved from http://pulyny.news/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D1%87%D0%B8-%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0/ [in Ukrainian].

Lyshe u 30 % siuzhetiv novyn na TB vzhyvaiut feminityvy. Povaha, Kampaniia proty seksyzmu [Only 30 % of news stories on TV use feminisms. Respect, Campaign Against Sexism]. Povaha, Kampaniia proty seksyzmu. Retrieved from https://povaha.org.ua/lyshe-u-30-syuzhetiv-novyn-na-tb-vzhyvayut-feminityvy/ [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-02

Як цитувати

Тріщук, О. В., & Гриненко, В. А. (2023). Вживання фемінітивів у сучасних українських медіа. Технологія і техніка друкарства, (3(81), 97–105. https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.291512

Номер

Розділ

Видавнича справа та редагування