Раціоналізація розміру AR-маркерів залежно від способу репродукування та умов експлуатації друкованої продукції із доповненою реальністю

Автор(и)

  • Дарина Іванівна Баранова НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.290945

Ключові слова:

різкість зображення, штрихові елементи, репродукційно-графічні властивості, AR-маркер, мультимедіа, графічна точність, якість відбитків, струминний друк

Анотація

Для увиразнення контенту друкованої продукції використовуються різноманітні методи та технології. Введення до складу друкованої продукції маркерів доповненої реальності підвищує її інформативність та додає деякої інтерактивності. Найпростішим та найбільш стабільним її видом є маркерна технологія, що передбачає застосування спеціально розроблених зображень-маркерів, що друкуються на відповідному місці продукції та після наведення на них пристрою зчитування (зазвичай смартфону із відповідними мобільним додатком) відбувається їх декодування та відтворення додаткового цифрового контенту. Однак дуже важливим є те, щоб надрукований АR-маркер відповідав за своїми параметрами цифровому оригіналу протягом всього терміну служби друкованої продукції, на яку він нанесений, а тому треба враховувати не тільки вплив матеріалів (характеристики задруковуваного матеріалу та фарби) та особливості друку (спосіб друку, кількість фарб тощо), а й умови, в яких така продукція буде використовуватися, аби забезпечувати високі показники безвідмовності маркерів. Особливо це важливо для продукції, яка має інтенсивні умови використання, зокрема для продукції вуличної реклами (банери, бігборди, сітілайти, вивіски, плакати тощо), для якої застосування даної технології є питанням доволі новим та маловивченим. Ця робота присвячена дослідженню питання визначення раціонального розміру маркеру доповненої реальності відповідно до умов використання друкованої AR-продукції. Проведено експериментальне дослідження з подальшим розробленням математичної моделі із застосуванням статистичної математики та теорії ймовірностей. Відповідно до цього отримано ряд результатів, зокрема визначено, що у випадку застосування продукції тривалий термін (до 3–4 місяців) в інтенсивних умовах для будь-якого виду матеріалу (глянцевий або матовий оракал) мінімальним раціональним розміром маркеру є 230×230 мм. Це дозволить враховувати значний вплив освітленості та вологості повітря, наявності або відсутності захисного елементу у виді скла або ж, навіть, вплив самого матеріалу, на якому віддруковані маркери, а, отже, мати відбитки, на яких надруковані AR-маркери будуть працювати весь встановлений термін експлуатації друкованої продукції без появи значної кількості відмов.

Біографія автора

Дарина Іванівна Баранова, НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського

асп., асист., кафедра репрографії

Посилання

Volynets, V. O. (2021). Virtualna, dopovnena i zmishana realnist: sutnist poniat ta spetsyfika vidpovidnykh kompiuternykh system [Virtual, augmented and mixed reality: the essence of the concepts and the specifics of the corresponding computer systems]. Pytannia kulturolohii, 37, 231–243. https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322 [in Ukrainian].

Tymchyna, V., & Tymchyna, N. (2020). Novi perspektyvy osvitnoho protsesu: virtualna ta dopovnena realnist [New perspectives of the educational process: virtual and augmented reality]. Nova pedahohichna dumka, 1(101), 42–46. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2020-101-1-42-46 [in Ukrainian].

Xiong, J., Hsiang, EL., He, Z. [et al]. (2021). Augmented reality and virtual reality displays: emerging technologies and future perspectives. Light Sci Appl 10, 216. https://doi.org/10.1038/s41377-021-00658-8 [in English].

Rostovtsev, S. S. (2019). Dopovnena realnist yak konkurentna perevaha u turystychnomu biznesi [Augmented reality as a competitive advantage in the tourism business]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, (1), 95–100. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2019_1_16 [in Ukrainian].

Hu, X., MiangGoh, Y., & Alexander, L. (2021). Educational impact of an Augmented Reality (AR) application for teaching structural systems to non-engineering students. Advanced Engineering Informatics, 50. https://doi.org/10.1016/j.aei.2021.101436 [in English].

Zelinska, S. О. (2018). Abilities of the use of technologies of augmented reality in informational and educational environment of higher educational establishment. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohika ta psykholohiia, 4 (1), 97–99, https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/23222/1/2018_Orosová_Starosta_Petríková_Diheneščíková_1%287%29_%20s.%20240-244.pdf [in English].

Ayoub, A., & Pulijala, Y. (2019). The application of virtual reality and augmented reality in Oral & Maxillofacial Surgery. BMC Oral Health, 19, 1–8 [in English].

Yeung, A. W. K., Tosevska, A., Klager, E., Eibensteiner, F., Laxar, D., Stoyanov, J., & Willschke, H. (2021). Virtual and augmented reality applications in medicine: analysis of the scientific literature. Journal of medical internet research, 23(2), e25499 [in English].

Margaritopoulos, M., & Georgiadou, E. (2019). The application of augmented reality in print media. Journal of Print and Media Technology Research, 8(1), 43–55 [in English].

Shchehelska, Yu. P. (2019). Osoblyvosti zastosuvannia tekhnolohii dodanoi realnosti yak instrumenta peretvorennia drukovanoi produktsii na tryvymirnu v praktytsi promotsiinykh komunikatsii [Features of the application of augmented reality technologies as a tool for converting printed products into three-dimensional ones in the practice of promotional communications]. Polihrafiia i vydavnycha sprava, 1, 101–110 [in Ukrainian].

Romanenko, N. H., & Orap, O. O. (August 31, 2020). Dopovnena realnist knyzhkovoi hrafiky [Augmented reality book graphics]. Problemy ta perspektyvy rozvytku suchasnoi nauky v krainakh Yevropy ta Azii, 36–37 [in Ukrainian].

Baranova, D., Skyba, V., Rozum, T., & Zolotukhina, K. (2022). Ranking of Technologically Significant Factors Determining the Quality of Reproduction of Augmented Reality Elements. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4(115)), 51–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251225 [in English].

Baranova, D. I. (2022). Doslidzhennia protsesu vidtvorennia elementiv dopovnenoi realnosti [Study of the process of reproduction of elements of augmented reality]. Tekhnolohiia i tekhnika drukarstva, (3(77), 54–63, https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(77).2022.267631 in Ukrainian].

Dorosh, A. K., & Kokhanivskyi, O. P. (2006). Teoriia ymovirnostei ta matematychna statystyka [Probability theory and mathematical statistics]. Kyiv: NTUU ‘KPI’, 268 p. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-02

Як цитувати

Баранова, Д. І. (2023). Раціоналізація розміру AR-маркерів залежно від способу репродукування та умов експлуатації друкованої продукції із доповненою реальністю. Технологія і техніка друкарства, (3(81), 46–58. https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.290945

Номер

Розділ

Технологічні процеси