Критерії коректного відтворення елементів доповненої реальності у друкованій продукції
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(75).2022.263551Ключові слова:
Доповнена реальність, критерії якості, стимулятори та дестимулятори, метод ієрархій, розпізнавання AR-маркерів, нестабільні умови, альтернативиАнотація
Новим засобом увиразнення є технологія доповненої реальності, яка захоплює все більше сфер за рахунок доволі простого розроблення та інтеграції її у контент поліграфічної продукції. Це відбувається за рахунок застосування спеціальних зображень-маркерів, які можна друкувати на будь-яких матеріалах будь-яким способом друку. Новою сферою для застосування AR-технології стала продукція із нестабільними умовами використання. До них можна віднести вироби з текстилю, паковання та вулична реклама (білборди, плакати, сітілайти тощо). Оскільки дана продукція отримала розвиток у напрямку, що розглядається, тільки останнім часом, що пов’язано з появою можливостей для коректної інтеграції AR-елементів у її контент через розвиток цифрових технологій, то існує ряд питань, які залишаються маловивченими та недостатньо дослідженими. Зокрема це питання оцінки якості продукції, врахування яких дозволять виготовляти коректно працюючу продукцію. Дана робота присвячена визначенню показників якості продукції з елементами доповненої реальності на основі побудови системи ієрархій за рахунок запропонованих альтернатив та критеріїв якості. Для цього спочатку було визначено систему критеріїв якості процесу відтворення елементів доповненої реальності, які були увиразненні у вигляді наступних груп: безвідмовність роботи маркеру, легкість розпізнавання, ймовірність появи друкарських дефектів, відповідність параметрів маркеру, параметри збереження маркеру. Також було визначено ряд альтернатив, що відповідають різноманітним технологіям доповненої реальності – на основі програмного коду, онлайн-додатків та систем WYSIWYG. Далі було побудовано систему ієрархій факторів, що впливають на процес відтворення елементів доповненої реальності, та критеріїв якості. Наступним кроком було проведено експертне дослідження критеріїв якості з використанням методики Т. Сааті для встановлення ступеня їх впливовості. Далі було проведено оцінювання альтернатив з вибором найкращої.
Посилання
Baranova, D., Skyba, V., Rozum, T., & Zolotukhina, K. (2022). Ranking of Technologically Significant Factors Determining the Quality of Reproduction of Augmented Reality Elements. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4(115)), 51–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251225 [in English].
Kim, J., Ko, E., Lee, H., Shim, W., Kang, W., & Kim, J. (2019). A Study on the Application of Packaging and Augmented Reality as a Marketing Tool. Korean journal of packaging science and technology. Korea Society of Packaging Science and Technology, 2(25), 37–45. https://doi.org/10.20909/kopast.2019.25.2.37 [in English].
Konopelko, M. (2019). Augmented reality packaging in Food & Beverages industry. PhD dissertation (International Business). Saimaa University of Applied Sciences, South Karelia. https://doi.org/10.1109/ICMTMA52658.2021.00011 [in English].
Petit, O., Velasco, C., & Spence, C. (2019). Multisensory Consumer-Packaging Interaction (CPI): The Role of New Technologies. In: Velasco, C., Spence, C. (eds) Multisensory Packaging. Palgrave Macmillan, Cham, 2(45), 349–374. https://doi.org/10.1007/978-3-319-94977-2_13 [in English].
Yanyi S., & Xiaojie M. (2021). VR and AR Technology Used in Education in the Education of Packaging Design for Students. Electronics and Computers (IPEC2021), New York, September 8–10, 1073–1076. New York: Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3452446.345270 [in English].
Boardman, R., Henninger, C., & Zhu, A. (2020). Augmented Reality and Virtual Reality: New Drivers for Fashion Retail? Technology-Driven Sustainability, 12 (1), 155–172. https://doi.org/10.1007/978-3-030-15483-7_9 [in English].
Nugroho, O. (2020). Implementation of Marker Based Tracking Method in the Interactive Media of Traditional Clothes Knowledge Based on Augmented Reality. Information Technology and Telecommunication Engineering, 1(2), 37–43. https://doi.org/10.30596/jcositte.v1i2.4501 [in English].
Kamel El-Said, Y. M., & Abolnaga, H. M. (2020). The effective of augmented reality in the interactive print design. International journal of multidisciplinary studies in art and technology, 4(2), 102–130. https://doi.org/10.21608/IJMSAT.2021.226261 [in English].
Zhmykhov, Ya. Yu., Shablii, I. V., & Ohirko, I. V. (2020). Vykorystannia teorii hrafiv u polihrafichnii tekhnolohii [Use of graph theory in printing technology]. Kvalilohiia knyhy, 1(37), 79–83. doi: 10.32403/2411-3611-2020-1-37-79-83 [in Ukrainian].
Kudriashova, A. V., Sosnovskyi, I. Yu., Nadybska, N. M., & Serafym, O. V. (2020). Doslidzhennia faktoriv yakosti testuvannia prohramnoho zabezpechennia. [Study of software testing quality factors]. Naukovi zapysky, 2(61), 11–18. doi: 10.32403/1998-6912-2020-2-61-11-18 [in Ukrainian].
Senkivskyi, V. M., Senkivska, N. Ye., & Kudriashova, A. V. (2019). Optymizatsiia modeli priorytetnoho vplyvu faktoriv na yakist proiektuvannia pisliadrukarskykh protsesiv [Optimization of the model of priority influence of factors on the design quality of post-printing processes]. Naukovi zapysky, 2(59), 22–29. doi: 10.32403/1998-6912-2019-2-59-22-29 [in Ukrainian].
Kyrychok, T., Zorenko, Ya., Horova, T., & Zolotukhina, K. (2021). Vybir ratsionalnoho formatu audiodanykh dlia multymediinykh vydan [Choosing a rational audio data format for multimedia publications]. Polihrafiia і vydavnycha sprava, 2(82), 104–116. doi: 10.32403/0554-4866-2021-2-82-104-116 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дарина Іванівна Баранова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.