Формулювання дослідницької проблеми та гіпотез у наукових статтях у галузі соціальних комунікацій

Світлана Борисівна Фіялка

doi:10.20535/2077-7264.4(74).2021.227612

Автор(и)

Світлана Борисівна Фіялка Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-1855-7574

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.4(74).2021.227612

Ключові слова:

наукове дослідження, дослідницька проблема, гіпотеза, теорія, формулювання дослідницької проблеми, формулювання гіпотези, планування дослідження

Анотація

У вітчизняній практиці оприлюднення результатів емпіричних наукових досліджень, на відміну від світового публікаційного досвіду, ще досі не сформувалася традиція формулювати дослідницьку проблему й гіпотези. Однак саме їх виокремлення дає можливість упорядкувати науковий пошук, оскільки є дороговказом для планування дослідження й аналізу даних. З огляду на це актуалізується потреба узагальнити вимоги до формулювань дослідницьких проблем і гіпотез, зокрема в царині соціальнокомунікаційної науки. Дослідницька проблема — це, насамперед, предмет наукових суперечок, прогалина в наукових знаннях, яку прагне вирішити дослідник з огляду на потреби науки і практики, сферу своїх наукових інтересів і наявність відповідних ресурсів. Коректно сформульована дослідницька проблема доводить читачеві важливість досліджуваної теми, зосереджує його увагу, уписує тему в ширший науковий контекст. Вибір дослідницьких проблем має базуватися на критеріях досліджуваності, практичної потреби та доцільності. Міждисциплінарний підхід до вибору дослідницької проблеми дає можливість повніше зрозуміти складну соціально значущу проблему. Актуальні дослідницькі проблеми можуть поставати в результаті дискусій з практиками. На відміну від дослідницької проблеми, гіпотеза — це твердження, яке підлягає перевірці, своєрідна сполучна ланка між теорією та дослідженням. Вона дає змогу повторити дослідження, вивести логічні висновки, встановити зв’язки між змінними, добирати факти, дає підстави для інтерпретації результатів та висновків, пов’язаних з початковою метою дослідження. У соціальнокомунікаційних дослідженнях продуктивними можуть бути різні типи гіпотез, наприклад робоча, наукова, альтернативна, дослідницька, нульова, статистична.

Біографія автора

Світлана Борисівна Фіялка, Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

канд. наук із соц. ком., доц., кафедра видавничої справи та редагування

Посилання

Polit, D., & Beck, C. (2004). Nursing research: Principles and methods. Lippincott Williams & Wilkins.758 р.

Lund, T. (2021). Research Problems and Hypotheses in Empirical Research. Scandinavian Journal of Educational Research, ahead-of-print, 1‒11. http://doi.org/10.1080/00313831.2021.1982765.

Bordens, K., & Abbot, B. (2018). Research design and methods: A process approach. McGraw-Hill Education. 622 p.

Cozby, P., & Bates, S. (2018). Methods in behavioral research. McGraw-Hill Education. 420 p.

Vetter, T., & Mascha, E. (2017). In the beginning-there is the introduction-and your study hypothesis. Anesth Analg, 124, 1709–1711.

Scheel, A., Tiokhin, L., Isager, P., & Lakens, D. (2021). Why Hypothesis Testers Should Spend Less Time Testing Hypotheses. Perspectives on Psychological Science, 16(4), 744–755. doi:10.1177/1745691620966795.

Shoket, M. (2014). Research Problem: Identification and Formulation. International Journal of Research (IJR), 1(4), 513–514 H/ 512–518.

Kerlinger, F. (1986). Foundations of behavioral research. CBS College Publishing. 667 p.

Scheel, A., Tiokhin, L., Isager, P., & Lakens, D. (2021). Why Hypothesis Testers Should Spend Less Time Testing Hypotheses. Perspectives on Psychological Science, 16(4), 744–755. doi:10.1177/1745691620966795.

Friederich, P., Krenn, M., Tamblyn, I., & Aspuru-Guzik, A. Scientific intuition inspired by machine learning-generated hypotheses. Machine Learning: Science and Technology, 2. Retrieved November, 15, from http://dissertationauthors.com/blog/how-to-write-research-problem.

Northrop, F. (1952). The Logic of the Sciences and the Humanities. New York: Macmillan. 402 p.

Gall, M., Borg, W., & Gall, J. (1996). Educational research. Longman. 533 p.

Organizing Academic Research Papers: The Research Problem/Question. Retrieved November, 15, from http://library.sacredheart.edu/c.php?g=29803&p=185918.

Zaječaranović, G. (2009). Fundamentals of the methodology of science. Belgrade: Naučna knjiga. 187–190.

Gud, V. & Het, P. (1966). Methods of social research. Belgrade: Vuk KaradzicGud, 56–57.

Milosavljević, S. (1980). The study of political phenomena. Belgrade: Institute for Political Studies, Faculty of Political Science.

Polit, D. (2012). Nursing Research: Generating and Assessing Evidence for Nursing Practice. New Delhi: Lippincott Williams and Wilkins. 58–93.

Anupama, K. (2018). Hypothesis Types and Research. International Journal of Nursing Science Practice and Research, 4, 78–80.

Yogesh, S. (2006). Fundamental of research methodology and statistics. New Age International Pvt. Limited Publishers. 314 p.

Hernandez, H. (2020). Formulation and Testing of Scientific Hypotheses in the presence of Uncertainty. ForsChem Research Reports, 5(1), 1–16. http://doi.org/10.13140/RG.2.2.36317.97767.

Gasparyan, A., Ayvazyan, L., Mukanova, U., Yessirkepov, M., & Kitas, G. Scientific Hypotheses: Writing, Promoting, and Predicting Implications. Editing, Writing & Publishing Journal of Korean Medical Science, 34(45), e300. DOI: http://doi.org/10.3346/jkms.2019.34.e300.