Criteria for Demarcation of Pseudoscientific knowledge, Channels and Consequences of its Dissemination

Світлана Борисівна Фіялка

doi:10.20535/2077-7264.2(72).2021.226326

Автор(и)

Світлана Борисівна Фіялка Видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-1855-7574

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.226326

Ключові слова:

псевдонаука, паранаука, квазінаука, антинаука, наукові публікації

Анотація

Досліджено критерії розмежування наукових і псевдонаукових тверджень. Схарактеризовано наукову діяльність як систему, її цілі та виокремлено принципи ведення наукової дискусії. Описано технології, які використовують псевдонауковці, щоб вплинути на громадську думку. Підкреслено роль медіа в поширенні псевдонаукової інформації та наголошено на наслідках такого поширення для окремого індивіда й суспільства в цілому. Псевдонаука підриває авторитет науки, заподіює шкоду здоров’ю громадян, дезорієнтує суспільство, завдає збитків державі й бізнесу. Науковці вибудовують теорії на основі методології та системи наукових фактів, оперують суворою системою принципів і підходів до досліджень. Натомість псевдонауковці добирають лише ті судження, які підтверджують спекулятивну теорію, і при цьому ігнорують усі інші факти. У наукових дискусіях існує табу на суб’єктивність, демагогію, погрози, адміністративний, політичний та законодавчий тиск тощо. Найбільш авоторитетним джерелом достовірної наукової інформації є рецензований науковий журнал.

Біографія автора

Світлана Борисівна Фіялка, Видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

канд. наук із соц. ком., доц., кафедра видавничої справи і редагування

Посилання

Shermer, M. (2013). Science and pseudoscience: The difference in practice and the differenceit makes. In M. Pigliucci & M. Boudry (Eds.). Philosophy of pseudoscience. Chicago: University of Chicago Press. doi:10.7208/chicago/9780226051826.001.0001 [in English].

Prothero, D. (25th January 2012). Science TV network decay. Skepticblog. Retrieved February 22, 2021, from http://www.skepticblog.org/2012/01/25/science-tv-sell-out/ [in English].

Sanford, N., Sher, D., Ahn, C., Aizer, A., & Mahal, B. (2019). Prevalence and nondisclosure of complementary and alternative medicine use in patients with cancer and cancer survivors in the United States. JAMA Oncology, 5(5), 735–737. http://doi.org/10.1001/jamaoncol.2019.0349 [in English].

Hussain, A., Ali, S., Ahmed, M., & Hussain, S. (2018). The Anti-vaccination Movement: A Regression in Modern Medicine. Cureus, 10(7), e2919. http://doi.org/10.7759/cureus.2919 [in English].

Blancke, S., Boudry, M., & Pigliucci, M. (2016). Why Do Irrational Beliefs Mimic Science? The Cultural Evolution of Pseudoscience. Theoria, 83(1), 78–97. doi:10.1111/theo.12109 [in English].

Pigliucci, M., & Boudry, M. (2013). The dangers of pseudoscience. Retrieved February 22, 2021, from https://opinionator.blogs.nytimes.com/2013/10/10/the-dangers-of-pseudoscience [in English].

Laudan, L. (1996). The Demise of the Demarcation Problem. Beyond Positivism and Relativism. Theory, Method and Evidence. Boulder: Westview Press, 124 [in English].

Oxford dictionaries. Retrieved February 22, 2021, from http://en.oxforddictionaries.com/definition/pseudoscience [in English].

Thagard, P. (1980). Resemblance, Correlation and Pseudoscience. Science, Pseudoscience and Society. W. Laurier University Press, Waterloo, Ont., 17–28 [in English].

Damer, T. (2013). Attacking faulty reasoning: A practical guide to fallacy-free arguments (7th ed.). Boston, MA: Cengage Learning [in English].

Hansson, S. (2013). Defining pseudoscience and science. In M. Pigliucci & M. Boudry (Eds.). The philosophy of pseudoscience. Chicago: Chicago University Press, 61–77 [in English].

Hansson, S. (2017). Science and pseudo-science. In Edward N. Zalta (ed.). The Stanford encyclopedia of philosophy (Summer 2017 Edition). Stanford: Stanford University. Retrieved February 22, 2021, from http://plato.stanford.edu/archives/sum2017/entries/pseudo-science [in English].

Kazakov, M. (2016). Psevdonauka kak prevrashchennaia forma nauchnoho znanyia: teoretycheskyi analyz [Pseudoscience as a transformed form of scientific knowledge: theoretical analysis]. Fylosofyia nauky y tekhnyky, 2, 130–148 [in Russian].

González-Méijome, J. (2017). Science, pseudoscience, evidence-based practice and post truth. Journal of Optometry, 10(4), 203–204. doi:10.1016/j.optom.2017.08.001 [in English].

Hansson, S. (2018). Dealing with climate science denialism: experiences from confrontations with other forms of pseudoscience. Climate Policy, 1–9. doi:10.1080/14693062.2017.1415197 [in English].

Schiele, A. (2020). Pseudoscience as media effect. Journal of Science Communication, 19. doi: https://doi.org/10.22323/2.19020101 [in English].

Koshland, D. (2007). The Cha-Cha-Cha Theory of Scientific Discovery. Science, 317 (5839), 761–762. doi: 10.1126/science.1147166 [in English].

Esilevskiy S. Psevdouchenyie: putevoditel po zooparku [Pseudoscientists: a guide to the zoo]. Retrieved February 22, 2021, from http://site.ua/yesint/10219/ [in Russian].

Fasce, A., Picó, A. (2019). Conceptual foundations and validation of the Pseudoscientific Belief Scale. Applied Cognitive Psychology. https://doi.org/10.1002/acp.3501 [in English].

Wood, M., Douglas, K., Sutton, R. (2012). Dead and Alive. Social Psychological and Personality Science, 3(6), 767–773. https://doi.org/10.1177/1948550611434786 [in English].

Derksen, A. (1993). The seven sins of pseudo-science. J Gen Philos Sci., 24, 17–42. http://doi.org/10.1007/BF00769513.22 [in English].

Chapman University (2018). Survey of American fears: paranormal America 2018. Retrieved February 22, 2021, from http://blogs.chapman.edu/wilkinson/2018/10/16/paranormal-america-2018/ [in English].

Hansson, S. (2009). Cutting the Gordian knot of demarcation. International Studies in the Philosophy of Science, 23(3), 237–243 [in English].

Gastaldo, R., Stevanoviç-Walls, I., & Ware, W. (2004). Erect forests are evidence for coseismic base-level changes in Pennsylvanian cyclothems of the Black Warrior Basin, U.S.A. In J. C. Pashin, & R. A. Gastaldo (Eds.). Sequence stratigraphy, paleoclimate, and tectonicsof coal-bearing strata. Tulsa, OK: American Association of Petroleum Geologists, 219–238 [in English].

Dudo A., Besley, J. (2016). Scientists’ prioritization of communication objectives for public engagement. PLoS ONE, 11(2), e0148867 [in English].