Mowa nienawiści na przykładzie mediów społecznościowych — wybrane aspekty medioznawcze i prawne
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(64).2019.192726Ключові слова:
мова, ненависть, медіа, юридичні аспекти, аспекти, електронні ЗМІАнотація
Цифрова цивілізація розвивається все стрімкіше, а сучасні технології захоплюють усі сфери, в яких функціонує людина. Якість життя окремих осіб, занурених у різноманітні соціальні мережі, не залежить від їхнього віку, але визначається рівнем персональних інформаційних компетенцій. Незважаючи на принади віртуального світу й можливості, які він створює, у ньому закладено також певні небезпеки, а то і смертельні пастки для деяких його споживачів.
Нині дуже популярні соціальні медіа. Молодь надзвичайно активно користується їхніми зручностями, проте не бракує й зрілих осіб, які ледь не щодня беруть участь у численних дискусіях на різних форумах «Фейсбуку». Оскільки користування таким соціальним порталом має багато переваг, не можна не згадати і про певні вади, що випливають з невластивого споживання останніх. Однією з часто порушуваних як в літературі, так і в реальному житті тем є ситуації, коли користувачі «Фейсбуку» уживають в стосунку до інших людей в мережі так званий hate speech, мову ненависті, тобто підбирають відповідну лексику з метою збудження нетерпимості або інших форм шельмування особи, групи осіб чи будь-якого іншого суб’єкта.
Мова ненависті може набувати різних форм і у польській правничій системі вона трактується як злочин. Адміністратори «Фейсбуку» намагаються перешкоджати поведінці, що обумовлюється мовою ненависті, однак це дуже не легка справа. Останні дослідження свідчать, що з 2,5 млн різного роду ненависницьких текстів вдалося знешкодити лише 38 %, що у свою чергу вказує на неефективність нинішніх алгоритмів «Фейсбуку» з розв’язання цієї проблеми. Про її істотність йдеться у поданій нижче статті, мета якої — характеристика мови ненависті у соціальних медіа на прикладі «Фейсбуку». Аналізується поняття hate speech, а через нього вплив такої мови на психіку людини. При цьому автор вдавався до дескрипцій (описів) поведінки користувачів, що інколи має місце у «Фейсбуку» як найбільш відомому і популярному соціальному медіа.Посилання
Bąk, A. (2016). Serwisy społecznościowe — efekt Facebooka i nie tylko. Journal of Media i Społeczeństwo: medioznawstwo, komunikologia, semiologia, socjologia mediów, Tom 6, Bielsko-Biała [in Polish].
Bychawska-Siniarska, D. & Głowacka, D. (2013). Mowa nienawiści w Internecie; jak z nią walczyć. Warszawa [in Polish].
Demczuk, A. (2018). Postprawda i mowa nienawiści jako nowe narzędzia prowadzenia polityki w społeczeństwie informacyjnym, [w:] T. Grabowski, M. Łakomy, K. Oświęcimski (red), Postprawda jako zagrożenie dyskursu publicznego. Kraków [in Polish].
Facebook przyznaje, że algorytmy nie radzą sobie z mową nienawiści i pokazuje ciekawe statystyki. Retrieved from https://www.spidersweb.pl/2018/05/facebook-mowa-nienawisci.html [in Polish].
Finkelman, P. (1999). Affirmative action for the master class: the creation of the proslavery constitution. Journal of Akron Law Review, t. 32, nr. 3 [in English].
Frankowski, P. & Juneja, A. (2009). Serwisy społecznościowe. Budowa, administracja i moderacja. Gliwice [in Polish].
Garwol, K. (2017). Rola mediów społecznościowych w edukacji — stan obecny i perspektywy rozwoju. Journal of Dydaktyka Informatyki, 12 [in Polish].
Getting Started, w: Facebook Politics & Government. Retrieved from https://politics.fb.com [in English].
Grębosz, M. & Siuda, D. & Szymański, G. (2016). Social media marketing. Łódź [in Polish].
Gruszczyk, A. (2018). Moja prawda jest najmojsza czyli postprawda w praktyce [w:] T. Grabowski, M. Łakomy, K. Oświęcimski (red), Postprawda jako zagrożenie dyskursu publicznego. Kraków [in Polish].
Retrieved from http://polskamasens.pl/skazani-na-hejt-rozmowa-o-facebookowych-wojnach [in Polish].
Retrieved from http://www.diakonia.org.pl/aktualnosc/seminarium-o-dobrej-komunikacji/, data wejścia 31.07.2018 [in Polish].
Retrieved from http://www.dlahandlu.pl/e-commerce/wiadomosci/facebook-uscisla-czym-jest-mowa-nienawisci,70034.html [in Polish].
Retrieved from http://www.gazetaprawna.pl/artykuly/1014669,mowa-nienawisci-w-sieci-ma-konsekwencje-w-zyciu-codziennym.html [in Polish].
Retrieved from http://www.komputerswiat.pl/nowosci/internet/2018/20/facebook-chwali-sie-liczbami-usunieto-mnostwo-kont-oraz-spamu.aspx [in Polish].
Retrieved from http://www.mowanienawisci.info/post/rada-europy [in Polish].
Retrieved from http://www.poradnikzdrowie.pl/psychologia/emocje/hejt-czyli-o-mowie-nienawisci-w-internecie-przyczyny-i-konsekwencje-hejtu_45623.html [in Polish].
Retrieved from https://edukacjamedialna.edu.pl/lekcje/hejt-i-mowa-nienawisci [in Polish].
Retrieved from https://ithardware.pl/aktualnosci/nazwij_kogos_swinia_glupim_lub_brzydkim_to_dostaniesz_bana_na_facebooku-5937.html [in Polish].
Retrieved from https://www.deon.pl/religia/kosciol-i-swiat/komentarze/art,2880,mowa-nienawisci-a-wylegarnie-terrorystow.html [in Polish].
Retrieved from https://www.facebook.com/jurgen.bergmann.77770?fref=ufi [in Polish].
Retrieved from https://www.kson.pl/1725-mowa-nienawisci-mowa-pogardy-prezentacja-raportu-czym-nam-grozi-mowa-nienawisci [in Polish].
Internauta zatrzymany za mowę nienawiści. Namawiał do atakowania parlamentarzystów. Retrieved from https://www.tvp.info/37129504/internauta-zatrzymany-za-mowe-nienawisci-namawial-do-atakowania-parlamentarzystow [in Polish].
Jak zamalowywać hejty? Podręcznik, s. 4., źródło: http://news.hejtstop.pl/wp-content/ uploads/2015/05/podrecznik_165x240_web.pdf [in Polish].
Kamiński, R. (2018). Fałszywe video. Journal of Komputer Świat, nr 8 [in Polish].
Kirpatrick, D. (2011). Efekt Facebooka. Warszawa [in Polish].
Krejtz, K. (2012). (red.) Internetowa kultura obrażania? Warszawa [in Polish].
Levinson, S. (2011). Compromise and constitutionalism. Pepperdine Law Review, t. 38. Retrieved from https://bezprawnik.pl/algorytmy-facebooka [in Polish].
Matlak, S. (2017). Status ontologiczny mowy nienawiści. Journal of Naukowy Przegląd Dziennikarski, nr 4 [in Polish].
Media społecznościowe, w: Encyklopedia Powszechna PWN. Retrieved from https://encyklopedia.pwn.pl/szukaj/media%20spo%C5%82eczno%C5%9Bciowe.html [in Polish].
Ministerstwo Cyfryzacji będzie walczyć z ‘mową nienawiści’ na Facebooku. Retrieved from http://shareinfo.pl/ministerstwo-cyfryzacji-bedzie-walczyc-z-mowa-nienawisci-na-facebooku [in Polish].
Niemcy się nie patyczkują — 50 mln euro kary za mowę nienawiści w mediach społecznościowych. Retrieved from https://www.spidersweb.pl/2018/01/niemcy-facebook-kary-mowa-nienawisci.html [in Polish].
Nijakowski, L. (2008). Mowa nienawiści w świetle teorii dyskursu, [w:] A. Horolets (red.), Analiza dyskursu w socjologii i dla socjologii. Toruń [in Polish].
Ożóg, K. (2006). Pauperyzacja języka współczesnej polityki. Journal of LingVaria, nr 1 [in Polish].
Szczypa, P. & Lulek, A. (2017). Media społecznościowe jako źródło informacji sprawozdawczych w przyszłości. Zeszyty Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach. Katowice [in Polish].
Szymczak, M. (1988). (red.), Słownik języka polskiego, t. 2. Warszawa [in Polish].
Śledzińska-Simon, A. (2010). Decyzja ramowa w sprawie zwalczania pewnych form i przejawów rasizmu, ksenofobii jako kompromis wobec mowy nienawiści w Unii Europejskiej, [w:] R. Wieruszewski, M. Wyrzykowski, A. Bodnar, A. Gliszczyńska-Grabias (red.), Mowa nienawiści a wolność słowa. Aspekty prawne i społeczne. Warszawa [in Polish].
Totalny obłęd Facebooka. Retrieved from http://telewizjarepublika.pl/totalny-obled-facebooka-uznal-historyczny-dokument-za-mowe-nienawisci,67516.html [in Polish].
Włodarczyk, J. Mowa nienawiści w Internecie w doświadczeniu polskiej młodzieży. Fundacja Dzieci niczyje. Uniwersytet Warszawski. Retrieved from www.dzieckokrzywdzone.pl [in Polish].
Worona, J. (2015). Współczesne zagrożenia w cyberprzestrzeni. Aspekt prawno międzynarodowy, w: D. Morańska (red), Patologie w cyberprzestrzeni. Profilaktyka zagrożeń medialnych. Dąbrowa Górnicza [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Tomasz Hoffmann
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.