Технологічні аспекти друкування лінійних штрихових кодів термотрансферним способом друку
DOI:
https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(57).2017.111966Ключові слова:
термотрансферний спосіб друку, штриховий код, маркування, ідентифікація, якістьАнотація
У статті розглянуто технологічні особливості друкування штрихових кодів термотрансферним способом. Наведено рекомендації щодо комбінацій кольорів штрихів та кольорів основи, на яку наноситься штриховий код.
Штрихове кодування інформації термотрансферним способом друку набуває широкого розповсюдження завдяки зручності й оперативності обладнання при нанесенні зображень. Унаслідок цього скорочується час для здійснення облікових операцій і маркування під час постачання та продажу товарів і послуг. Для отримання штрихового коду відповідної якості необхідно дотримуватись державних стандартів України та керівних нормативних документів щодо штрихового кодування й електронного обміну.
У процесі друкування на термотрансферних принтерах можна використовувати широкий спектр паперів, тканинних матеріалів, плівок та інших синтетичних матеріалів для нанесення штрихових кодів різноманітних кольорів. Оскільки лазерний промінь скануючого пристрою при зчитуванні реагує на чергування темних та світлих полів, контраст між штрихами та пробілами повинен бути оптимальним для його функціонування. Для нанесення штрихових ліній необхідно обирати термотрансферні ріббони тих кольорів, які передбачені дизайном, з дотриманням вимог відносно контрастності з фоном матеріалу, на який наноситься зображення. Слід відзначити, що створювати лінії коду з різних кольорів ріббонів є недопустимим як з технологічної, так і з технічної точки зору.
Оптимальна якість зчитування інформації досягається при чорних штрихових позначках на білому фоні. Так як у скануючих пристроях для зчитування штрихового коду використовується інфрачервоне світло, наносити штрихи червоного кольору не рекомендується, оскільки такі елементи будуть сприйматись скануючим пристроєм як проміжки між штрихами зчитуваного коду. Не рекомендується також друкувати штриховий код на блискучій металізованій чи лакованій поверхнях.
Посилання
Havenko, S. F. & Savchenko, O. M. (2010). Systemy avtomatychnoi identyfikatsii vydavnycho-polihrafichnoi produktsii ta pakovan [Automatic identification systems of publishing and printing products and packing]. Lviv: UAD [in Ukrainian].
Nesinova, U. Shtrykhovyi kod — osnovnyi znak dlia vyiavlennia neiakisnoho ta nesertyfikovanoho tovaru [Bar code is the main sign to identify substandard quality and uncertified product]. Retrieved from http: // jornal.osnova.com.ua/article/1406 [in Ukrainian].
Tomashevskyi, O. M., Tsehelyk, H. H., Viter, M. B. & Duduk, V.I.(2012). Informatsiini tekhnolohii ta modeliuvannia biznes-protsesiv [Information technologys and business process modeling]. Kyiv: Vydavnytstvo ‘Tsentr uchbovoyi literatury’, 296 [in Ukrainian].
Pavlov, V.I., Myshko, O. V., Opionova, I. V. & Pavlikha, N. V. (2009). Osnovy standartyzatsii, sertyfikatsii ta identyfikatsii tovariv [Bases of standardization, certification and identification of product]. Kyiv: Kondor, 230 [in Ukrainian].
Tekhnologii shtrikhovogo kodirovaniya [Technologies of bar coding]. Retrieved from http: // www.shtrih-yug.ru/tr_techhtrsh.html [in Russian].
National standards of Ukraine. (1990). DSTU 3146-95: Kody ta koduvannia informatsii. Shtrykhove koduvannia. Markuvannia obiektiv identyfikatsii. Shtrykhovi poznachky EAN. Vymohy do pobudovy [Codes and coding information. Bar coding. Marking objects identification. Mark EAN bar. The requirements for building]. Kyiv, 20 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Nataliia Menzhynska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.