Еволюція розвитку інструментів корпоративної соціальної відповідальності

Автор(и)

  • Оксана Олександрівна Балюн Видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського) http://orcid.org/0000-0002-7676-9049
  • Анна Олегівна Беліменко

DOI:

https://doi.org/10.20535/2077-7264.3(65).2019.202001

Ключові слова:

корпоративна соціальна відповідальність, стейкхолдери, споживачі, волонтерство, охорона навколишнього середовища, благодійність, спонсорство, айдентика

Анотація

У статті комплексно розглянуто основні інструменти корпоративної соціальної відповідальності та їх вплив на репутацію компанії. У контексті цього дослідження визначено, що основними світовими напрямками реалізації корпоративної соціальної відповідальності є розробка соціальних програм, волонтерство й охорона навколишнього середовища, благодійність і спонсорство. За групами впливу на стейкхолдерів ці інструменти реалізації програм КСВ ми умовно поділили на три блоки. Перший — більше спрямований на внутрішню аудиторію. Волонтерство та охорону навколишнього середовища ми визначаємо спільними за впливом як для зовнішньої, так і для внутрішньої аудиторій. Благодійність і спонсорство має більше впливу на зовнішні групи стейкхолдерів. У певні моменти реалізації програм соціальної відповідальності ці напрями можуть доповнювати один одного. Ознайомлення з зарубіжним досвідом дозволяє додати до цих загальноприйнятих інструментів блок «айдентика бренду», який виступає важливим інструментом для просування компанії в цілому й об’єднує компанію в єдиний організм. Такі інструменти як етикетки, кодекс поведінки та сертифікати дозволяють забезпечити довіру до якості товару, встановити довірливі відносини з цільовою аудиторією та стати невід’ємною частиною корпоративної соціальної відповідальності компанії. Перевірка виконання взятих на себе зобов’язань соціальної відповідальності та виявлення порушень у її дотриманні з боку внутрішніх департаментів компанії та зовнішніх організацій розширює межі напрямків корпоративної соціальної відповідальності. У цьому контексті метод перевірок стає важливим складником корпоративної соціальної відповідальності. Встановленню взаєморозуміння та взаємозв’язку між стейкхолдерами та компаніями, які позиціонують себе соціально відповідальними, слугують інструменти PR.

Біографії авторів

Оксана Олександрівна Балюн, Видавничо-поліграфічний інститут Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського)

канд. іст. наук, доц., кафедра видавничої справи та редагування

Анна Олегівна Беліменко

магістр

Посилання

Bowen, H. R. (1953). Social Responsibilities of the Businessman. Bowen. Iowa: Harper, 276 p. [in English].

Davis, K. (1960). Can Business Afford to Ignore Social Responsibilities? Journal of California Management Review, 2, 70–76. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.2307/41166246 [in English].

Carroll, A. A. (1979). Three-Dimensional Conceptual Model of Corporate Performance. Journal of The Academy of Management Review, 4, 497–505. Retrieved from DOI: 10.2307/257850 https://www.jstor.org/stable/257850 [in English].

Frederick, W. C. (1994). From CSR-1 to CSR-2 The Maturing of Business-and-Society. Journal of Thought. Business & Society, 33, 150–164. Retrieved from DOI: 10.1177/000765039403300202 [in English].

Verbivska, L. V. (2013). Formuvannia stratehii upravlinnia loialnistiu personalu suchasnoho pidpryiemstva. Journal of Naukovyi visnyk [Bukovynskoho derzhavnoho finansovo-ekonomichnoho universytetu]. Ekonomichni nauky, 2, 68–74. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvbdfa_2013_2_10 [in Ukrainian].

Kolot, A. (2013). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: evoliutsiia ta rozvytok teoretychnykh pohliadiv. Journal of Ekonomichna teoriia, 4, 5–26. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2013_4_2 [in Ukrainian].

Nikiforova, G. S. (2017). Pozitivnaya psikhologiya menedzhmenta. Moskva: Prospekt, 371 p. [in Russian].

The Ten Principles of the UN Global Compact. Retrieved from https://www.unglobalcompact.org/what-is-gc/mission/principles [in English].

(2015). Dictionary of Corporate Social Responsibility: CSR, Sustainability, Ethics and Governance. London: Springer, 602 p. [in English].

Collett, P. & Fenton, W. (2011). The Sponsorship Handbook: Essential Tools, Tips and Techniques for Sponsors. San Francisco: Jossey-Bass, 264 p. [in English].

Bruce, L. & Robert, N. & Richard, H. (2005). Environmental Protection and the Social Responsibility of Firms: Perspectives from Law, Economics, and Business. Washington: Routledge, 224 p. [in English].

Lindgreen, A. & Vanhamme, J. (2017). Communicating Corporate Social Responsibility in the Digital Era. Abingdon: Routledge, 364 p. [in English].

Gundarin, M. V. (2009). Kniga rukovoditelya otdela PR: prakticheskie rekomendatsii. Piter: SPb, 336 p. [in Russian].

Crowther, D. & Seifi, S. (2018). Redefining Corporate Social Responsibility. Derby: Emerald Group Publishing, 243 p. [in English].

Straubhaar, J. & LaRose, R. (2013). Media Now: Understanding Media, Culture, and Technology. Boston: Cengage Learning, 608 p. [in English].

Masterman, G. (2014). Strategic Sports Event Management. Oxford: Routledge, 436 p. [in English].

Dahlen, M. & Lange, F. & Smith, T. (2009). Marketing Communications: A Brand Narrative Approach. Grafos: Wiley, 606 p. [in English].

Gendron, C. & Champion, E. & Kais, B. & etc. (2003). Corporate Social Responsibility Tools. Retrieved from http://catcut.net/QGWE [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-08

Номер

Розділ

Соціальні комунікації